Більшість уже бачили фотографії яскравих сучасних українських шкіл, які з’являються не тільки у великих містах, а й селах. Вони не мають нічого спільного з сірими будівлями і сумними темними коридорами. Тут багато світла, простору для творчості та натхнення. Це НОП – Новий освітній простір. EtCetera з’ясував, кому пощастить з оновленою школо, і які принципи реалізує НОП.

НОП. Новий Освітній Простір – це проект, який реалізує Мінрегіон спільно з Міністерством освіти і науки України та органами місцевого самоврядування. Головні його принципи:

– енергоефективність;

– сучасне обладнання;

– мотивуючий простір;

– безбар’єрність.

Очікується, що до кінця 2018 року в проекті візьмуть участь 300 шкіл з усієї України. Відзначимо, що це не переобладнання окремих класів, зокрема для потреб Нуш, а комплексне перетворення всієї школи.

ЩО РОБЛЯТЬ? Згідно з рекомендаціями, опублікованими Мінрегіоном, одне таке перетворення повинно коштувати 4,8 млн гривень. Основна частина цих коштів – 3,5 млн гривень – призначена на заходи з енергоефективності: утеплення стін, заміну вікон, дверей, даху і тепломереж. Решта коштів – на меблі, обладнання та облаштування можливостей для дітей з інвалідністю.

Документ на більш ніж 170 сторінок містить також перелік обов’язкового навчального приладдя і приладів для кожного предмета. До них додається значний кошторис. Однак зазначимо, що кожен з перелічених у цих переліках пунктів робить навчання наочним і цікавим, допомагає дітям дійсно оволодіти навичками, а не прослухати інформацію про те, як можна було б щось зробити з тим чи іншим предметом.

Колекції гірських порід і морських мінералів, моделі зрізів земної кори, прилади для спостереження за погодою і читання карт, гербарії і ще багато чого іншого – усе це повинно використовуватися для проведення уроків географії. І Новий освітній простір передбачає наявність всього цього в навчальному процесі.

ОБОВ’ЯЗКОВО. Концепція НОП передбачає яскравий дизайн (малюнки на стінах, мурали), багатофункціональні предмети меблів (повинна бути можливість задіяти простір по максимуму для різних видів активності), «активні» коридори (з розміткою, можливостями для ігор і відпочинку), туалети з окремими кабінками, дзеркалами і засобами гігієни. Усе, що оточує дитину, повинно мотивувати і надихати її. Крім того, має бути орієнтоване на виховання екомислення і дотримання здорового способу життя.

ПРОСТІР КЛАСУ. Змінитися повинен не тільки колір стін і набір обладнання в школі, але і функціональне наповнення кожного класу. Зокрема, пріоритет віддається одномісним партам з виїмкою з боку дитини. Справа в їх мобільності і можливості розташувати їх у різних комбінаціях в залежності від роду діяльності. Але найбільші зміни повинні торкнутися початкових класів. Тут не просто замінять парти, але організують відразу 8 функціональних куточків:

– навчально-пізнавальний (парти і стільці);

– змінні тематичні куточки (дошки /фліп-чарти /стенди);

– ігровий (настільні ігри, інвентар для рухливих ігор);

– художньо-творчий (полички для зберігання речей та стенд для дитячих робіт);

– куточок живої природи для проведення дослідів (пророщування зерна, спостереження і догляд за рослинами, акваріум);

– куточок відпочинку (з килимом, іграми, пуфами, подушками);

– дитяча класна бібліотечка;

– куточок учителя (стіл, стілець, комп’ютер, полички, шафи для зберігання дидактичного матеріалу).

Детальніше про організацію функціональних куточків у класі можна прочитати в Наказі МОН.

{

КОМУ ПОВЕЗЛО. Усі школи на фото – це реальні українські школи, які були підготовлені до 1 вересня в рамках проекту НОП. Вони знаходяться в Житомирській, Київській та Рівненській областях. На сторінці проекту в Фейсбук можна знайти й інші приклади перетворень – у Донецькій, Дніпропетровській, Львівській та Харківській областях. Причому переважно це сільські навчальні заклади, які знаходяться в ОТГ. По-перше, їм відпочатку віддавалася перевага (МОН хотіло підтримати опорні школи в сільській місцевості і ті, які можуть використовуватися як опорні надалі), по-друге, органи місцевого самоврядування в створених ОТГ охоче йдуть на проекти на умовах співфінансування, оскільки останніми роками мають у своєму розпорядженні достатньо коштів на розвиток.

Читайте також: ДОПЛАТИ, ЖИТЛО І ЗВІЛЬНЕННЯ: ЩО ЧЕКАЄ НА ВЧИТЕЛІВ У НОВОМУ НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ?