Жреці науки: що МОЗ планує робити з псевдонауковцями?

Жреці науки: що МОЗ планує робити з псевдонауковцями?
Ситуація

 
 
00:00 /
 
1X

Українська наука продовжує бути донором кадрів для провідних країн світу. Одне з найгірших положень – у медичної науки. У Міністерстві охорони здоров’я кажуть, що про проблему знають і  працюють над її вирішенням. EtCetera дізнавався, як саме.

ФАКТ. За даними Держстату, в Україні з 2010-го по 2016 рік кількість науковців (працівників, зайнятих в наукових дослідженнях і розробках) скоротилася вдвічі – зі 182 тис. до 98 тис. осіб. Лише частково падіння пов’язане з окупацією Криму і частини Донбасу. Динаміка свідчить про те, що скорочення відбувалося щороку, досягнувши піку в 2016-му, коли з науки пішло одразу 24 тис. фахівців.

Жреці науки: що МОЗ планує робити з псевдонауковцями?

Найбільше страждають галузі, залежні від високих технологій, наприклад, фізика. У невтішному становищі опинилася медична наука. Навіть МОЗ визнало ситуацію критичною, опублікувавши нещодавно дані з кількості публікацій Українського центру науково-медичної інформації у наукових журналах, що визнаються у світі. Ця кількість дорівнювала нулю. Для порівняння, Тернопільський державний медичний університет, який отримує приблизно такі ж кошти з бюджету, має 307 наукових публікацій, що індексуються наукометричними базами Web of Science та Scopus.

Саме кількість публікацій говорить про наукову активність установи, а якість цих публікацій – про ефективне використання фінансових, розумових та технічних ресурсів.

У ЧОМУ ПРОБЛЕМА? Якщо із кількістю науковців більш-менш зрозуміло – фахівці їдуть з країни або йдуть з науки через відсутність грошей та розуміння з боку держави, – то на кількості публікацій варто зупинитися докладніше.

У МОЗ пояснюють, що показники «0» та «307» за умов однакового грошового забезпечення стали можливими через недосконалість фінансових механізмів. Наразі установи отримують гроші за кількість співробітників, а не на обладнання чи реактиви. І більша частина фінансування – це зарплати, які не залежать від якості роботи. У результаті складається так, що люди, які не мають жодних достойних публікацій, та люди, які мають такі публікації і дійсно займаються важливими і актуальними дослідженнями, отримують однакові зарплати. Тобто стимулів працювати та розвиватися – нуль.

СКІЛЬКИ ДАЮТЬ? У 2019 році 34 установи, що підпорядковані МОЗ, отримають 73,9 млн гривень. Частина з них піде «на науку». Науковці подаватимуть спеціальній комісії теми запланованих досліджень, а експерти – вирішуватимуть, чи давати на це гроші. Подаватимуться і серйозні дослідники, чиї відкриття зможуть просунути науку, і ті, хто здатен досліджувати лише «вплив мінеральної води на організм здорових щурів» (це реальна тема наукового дослідження, на яку фахівець просив 2 млн гривень з держбюджету). Проблема в тому, що достойних пропозицій небагато, і МОЗ просто нема з чого обирати.

Жреці науки: що МОЗ планує робити з псевдонауковцями?

ЩО ДУМАЮТЬ НАУКОВЦІ? Українські науковці погоджуються, що дослідження мають бути якісними і цю якість засвідчують публікації у визнаних світом наукових виданнях. Проте вказують, що на якісні дослідження необхідні великі гроші та гарне обладнання. А наразі частину експериментів в Україні провести взагалі неможливо – треба їхати за кордон чи залучати до свого дослідження іноземних колег і якимось чином сплачувати їхні послуги. Все це ускладнює процес отримання дійсно якісного наукового продукту.

А ось щодо публікацій – думки різні. Зазначається, наприклад, що на публікації в авторитетних журналах розцінки йдуть на сотні доларів. Викладач КПІ Дмитро Тітков говорить, що за це науковець має платити сам. Цінники іноді співрозмірні до зарплати фахівця, а то й перевищують її у кілька разів.

Проте, як зазначають інші українські дослідники, вибір журналів дуже великий. Є такі, яким не потрібно взагалі нічого сплачувати (при цьому вони індексуються в науково-метричних базах), є такі, які публікують авторів з «бідних» країн безкоштовно, а іноді платні журнали беруть статтю на безкоштовній основі, якщо вона має велику наукову цінність.

Ігор ГАЙВОРОНСЬКИЙ, інженер кафедри фізики металів Запорізького національного університету:

Жодного разу не платив ані копійки за публікацію в журналах, що входять до Scopus. Ці міфи люблять розпускати ті, що мають СОТНІ «публікацій» в місцевих мурзилках, які на повному серйозі вони вважають науковими роботами.

Жреці науки: що МОЗ планує робити з псевдонауковцями?

Викладачка Харківського національного університету імені Каразіна Ольга Константиновська зазначає, що науковець також може звернутися до видання та попросити знижку на публікацію своєї статті. Тобто варіанти в українців є. І списати «0» на складнощі із розміщенням результатів наукової роботи неможливо.

Антон СЕНЕНКО,старший науковий співробітник Інституту фізики НАН України:

Так, міжнародні наукометричні бази – неідеальний інструмент для відстежування діяльності лабораторій, їхнє використання має супроводжуватися експертною оцінкою, різні галузі між собою не можна порівнювати, як і спускати план публікацій у базах «згори-вниз». Плюс ще купа обмежень. Але. Але. Але нуль у Скопусі для цілої наукової установи – це завжди нуль.

Жреці науки: що МОЗ планує робити з псевдонауковцями?

ЩО З ЦИМ РОБИТИ? В Міністерстві охорони здоров’я запевняють, що зміни вже розпочались.

По-перше, гроші на наукові дослідження в галузі медицини буде тепер видавати незалежна структура – Національний фонд досліджень.

По-друге, запроваджується грантова система фінансування. Наукові установи будуть отримувати гроші не на оплату ставок, а конкретно на проекти. Причому до уваги будуть братися наукова вага та практичне застосування результатів досліджень.

Очікується, що таким чином установи отримають стимул для реорганізації своїх штатів та роботи в цілому. Псевдонауковці стануть невигідними для керівників наукових установ, адже вони не приноситимуть грошей. Виникне необхідність залучати до роботи ефективних науковців, створювати для них кращі умови. Крім того, в медичній науці з’явиться конкуренція – не лише установи, підпорядковані МОЗ, будуть претендувати на гранти, але й будь-які інші науковці, чиї дослідження мають цінність для медицини. Це допоможе науці самоочиститися.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами