Жадібні, нудні та дурні: звідки беруться національні стереотипи?

Національні стереотипи є несправедливими й образливими, але спрощене мислення про представників різних національностей продовжує процвітати в ХХІ столітті.

ФАКТ. Національні стереотипи (етностереотипи) – це певні уявлення про менталітет і моделі поведінки окремого етносу. Найчастіше мова йде про негативні характеристики, які висміюються в масовій культурі. Однак зустрічаються й позитивні оцінки. Як правило, це уявлення нації про саму себе.

Жадібні, нудні та дурні: звідки беруться національні стереотипи?ЗНАЮТЬ ВСІ. Якщо провести імпровізоване опитування, попросивши людей охарактеризувати націю одним словом, багато хто напевно назве німців педантичними, грузин – гостинними, турків – самозакоханими, італійців – темпераментними, євреїв – хитрими і жадібними, українців – спритними, японців – трудоголиками, естонців – повільними, а всіх росіян – п’яницями. Здавалося б, у глобальному світі сама ідея національно-культурних відмінностей повинна була застаріти, проте це не так.

БЛАГОДАТНИЙ ГРУНТ. Етнокультурні відмінності довгий час були благодатним грунтом для досліджень і наукових робіт. Наприклад, після Другої світової війни психоаналітик Джон Рікман опублікував книгу під назвою «Люди великої Росії», в якій зробив припущення, що росіяни вибирають правителів-тиранів через те, що в ранньому дитинстві їх цупко сповивали.

Еколог Кевін Лефферті припустив, що особливості поведінки народу частково можуть бути пов’язані з розподілом епідемії токсоплазмозу. Як відомо, токсоплазмоз, заражаючи мишей, впливає на їх поведінку. Заражені миші стають нервовими і необережними. Дослідники переконані, що на людину паразити впливають подібним чином. Лефферті підрахував, що національна нервозність чудово передбачається поширеністю токсоплазми в певному регіоні.

Нідерландський психолог Герт Гофстеде в 1960-1970-і роки провів масштабне дослідження, запропонувавши сукупність показників, що визначають культурні характеристики різних народів. Його книга «Наслідки культури» є однією з перших робіт, присвячених порівняльним міжкультурним дослідженням. В процесі роботи Гофстеде виявив, що існує кілька напрямків, в яких представники різних народів діють по-різному:

Жадібні, нудні та дурні: звідки беруться національні стереотипи?Владна дистанція. Це ставлення людини до влади, її сприйняття. Країни з великим дистанціюванням від влади, такі як Росія, арабські країни і Латинська Америка, сприймають владу як важливу частину життя. Представникам цих народів властиве схиляння перед начальством. У країнах з малим дистанціюванням – США, Німеччина, Австрія, відносини з начальством і владою вибудовуються на основі рівності.

Відносини з оточуючими. Народи можна поділити на індивідуалістів і колективістів. У першому випадку переважає захист приватних інтересів, досягнення особистих цілей. Яскравий приклад – США. Протилежність індивідуалізму – згуртованість народу, робота на спільну мету (Китай).

Наполегливість. Уміння досягати цілей, бажання перемагати властиве країнам «чоловічого типу» – Японія, Італія. «Жіночий тип» країн проявляється в турботі про якість життя і культурні цінності. До таких країн Гофстеде відніс Данію і Норвегію.

ЗВІДКИ БЕРУТЬСЯ СТЕРЕОТИПИ? Згідно з дослідженнями групи учених з Абердинського університету, стереотипи є продуктом нашого методу обробки і передачі знань. Людський мозок запрограмований таким чином, щоб встановлювати взаємозв’язки між об’єктами для кращого запам’ятовування. Дослідники відзначають, що в основі сформованих стереотипів майже завжди є «зерно істини», яке згодом перетворюється на кліше. Вчені вважають, що наш мозок працює таким чином, щоб спрощувати інформацію, тому наділення людини певними рисами за зовнішніми ознаками – всього лише побічна реакція роботи нашого мозку.

Жадібні, нудні та дурні: звідки беруться національні стереотипи?

ПРОПАГАНДА. Ще однією, можливо, навіть головною, причиною виникнення стереотипів є політика. Залежно від зовнішньої політики держави масова культура працює на формування того чи іншого стереотипу, вигідного владі в даний момент часу. Так, у Росії дбайливо ростили і підтримували стереотип про те, що американці тупі. У Британії ж протягом століть існував стереотип щодо зарозумілих французів.

Мета вирощених і нав’язаних стереотипів – автоматизувати мислення людей, щоб вони могли швидко, не замислюючись, давати оцінку подіям і явищам. За допомогою стереотипів засоби масової інформації формують у людей ставлення до світу.

ВИСНОВОК. Всі ми в тій чи іншій мірі схильні до різних стереотипів. Завдання освіченої людини – ставитися до всіх тверджень і отриманої інформації критично. Бачити факти, роблячи власні висновки. Народ же, схильний до стереотипного мислення, повного забобонів, стає заручником ЗМІ.

Читайте також: ЛАМАЄМО СТЕРЕОТИПИ: ДОСВІД ЧЕХА, ЯКИЙ ДВА МІСЯЦІ ПРОЖИВ В ОДЕСІ

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами