Зеленський пропонує ввести «економічний паспорт українця». Я не розумію, що це означає

В ЧОМУ СПРАВА?

У програмі фаворита першого туру президентських виборів Володимира Зеленського є пропозиція ввести «економічний паспорт українців». Цю ідею можна назвати головною «фішкою» Зеленського – у програмах інших кандидатів нічого подібного не було. Що таке «економічний паспорт»? Навіщо він потрібен? Чи є щось подібне в інших країнах? І – найголовніше – чи можливо це в Україні?

ЦЕ, ЩО Ж, ВИХОДИТЬ, ВСІМ НОВІ ПАСПОРТИ ВИДАДУТЬ?

Ні. Програма пояснює, що означає «економічний паспорт». Кожна дитина від самого народження отримає право накопичувати на своєму рахунку певну частку від «реалізації державою природних благ (надра, землі тощо)». Передбачається, що, досягнувши повноліття, людина отримає ці накопичення як власний стартовий капітал.

ЯК ЦЕ ПРАЦЮВАТИМЕ?

Ми поки що не знаємо. Можна тільки припустити, що планується створення так званого накопичувального фонду. В цей фонд будуть надходити кошти від продажу природних ресурсів. Відзначимо, що економічний блок програми Зеленського орієнтований на ліберальну модель і передбачає широкомасштабну приватизацію (в тому числі створення «прозорого ринку землі»). Ці кошти розподілятимуться між українцями, які молодші за 18 років.

НІБИ В АРАБСЬКИХ ЕМІРАТАХ Є ЩОСЬ ПОДІБНЕ. ЧИ НІ?

Дійсно, коли говорять про «фонди майбутніх поколінь», зазвичай згадують нафтові монархії Перської затоки. Однак є й більш близький приклад – Норвегія. Ще у 1990 році норвежці усвідомили, що нафта в Північному морі одного разу закінчиться, а разом з нею – і потік нафтодоларів. Щоб бути готовими до цього часу, вони заснували так званий «Нафтовий фонд» (офіційно він називається Глобальним державним пенсійним фондом Норвегії). Його головне (і єдине) завдання – щоб надприбутки від експорту палива забезпечили благополуччя майбутніх поколінь норвежців.

ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ В НОРВЕГІЇ?

Все досить просто. Гроші, зароблені на продажу нафти, вкладаються в акції прибуткових компаній. Наприклад, кожного разу, коли в продаж надходить новий iPhone, майбутні покоління норвежців стають трохи багатшими, тому що Нафтовий фонд активно інвестує в Apple. У 2017 році вартість всіх активів Фонду склала 1 трильйон доларів. Крім того, Фонду належить 1,3% всіх акцій у світі (а крім акцій, кошти Фонду вкладають ще в облігації і нерухомість).

Щоправда, для використання грошей норвезького Нафтового фонду діють суворі правила. Наприклад, не можна інвестувати кошти Фонду в корпорації, які виробляють ядерну зброю або сигарети, використовують дитячу працю, завдають шкоди природі, порушують права людини, а також у фірми, які звинувачені в корупції. Держава не має права брати гроші з Нафтового фонду для фінансування бюджету. Закон дозволяє чиновникам щороку брати не більше 4% з Фонду, але на практиці цим правом за максимумом майже ніколи не користуються. Завдяки таким заходам, навіть при низьких цінах на нафту, Фонд отримує доходи.

А В УКРАЇНІ ТАКЕ МОЖЛИВО?

І Норвегія, і країни Перської затоки – це держави, багаті на нафту, продаж якої дозволяє планомірно наповнювати фонди майбутніх поколінь. Україна, вочевидь, не має такої кількості ресурсів. Проте, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко називає ідею з «економічним паспортом» не такою вже й фантастичною. На його думку, на створення фонду майбутніх поколінь можна направляти 0,5% ВВП, що складе приблизно 2% річного бюджету країни. Щоправда, для цього необхідно, щоб держава заробляла більше, ніж витрачала.

Політолог Володимир Фесенко налаштований більш скептично. Він стверджує, що це амбітна, але мало здійсненна обіцянка. Більше того, експерт нагадує, що економічні та соціальні питання не належать до повноважень Президента. Глава держави може внести відповідний законопроект до парламенту, але, щоб його прийняли, необхідна переважна підтримка депутатів Верховної Ради.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами