Закон на службі в олігархів: 7 правок в бюджет, які пролобіювали нардепи

У держбюджет на 2019 рік внесли як мінімум сім правок, які були ухвалені, щоб відстояти інтереси окремих бізнес-груп.

ПРАВКИ 151-А І 152-А

Про що це? Вносячи ці правки до бюджету, народні депутати фактично «навісили» на українців ще один додатковий податок при продажу майна. Мається на увазі посередництво при його оцінці.

Історія цієї схеми почалася у 2018 році, коли депутат від БПП Максим Курячий вніс правки до Податкового кодексу. Згідно з ними, для внесення звіту оцінки нерухомості у єдину базу даних долучаються посередники.

Усі, хто продавав нерухомість з липня 2018 року, відчули це на собі. Адже за новими правилами ціни на квартири та інші приміщення необхідно звіряти з базою Фонду держмайна. Це було зроблено для того, щоби продавці не занижували оціночну вартість нерухомості. У той же час і з’явилися посередники, які надавали доступ до цієї бази.

І якщо на початку ця послуга коштувала кілька сотень гривень, то зараз її вартість перевищує уже тисячу. Оплачує цю послугу той, кому потрібно продати нерухомість.

Кому вигідно? Правки 151-А та 152-А ще більше розширили можливості посередників.

1 Вартість нерухомості тепер встановлюватиме Фонд держмайна (раніше – Кабмін).

2 Нинішні посередники (так звані АЕМ – авторизовані електронні майданчики) стають монополістами. Це підприємства «Реєстр оцінки», «Оценка.online», «Експрес оцінка», «Професійна оцінка». Якщо створюється новий АЕМ, він має отримати згоду від уже наявних на використання інформації.

Крім того, перед Новим роком АЕМ підвищили ціни на послуги.

Закон на службі в олігархів: 7 правок в бюджет, які пролобіювали нардепи

ПРАВКА 301-А

Про що це? Згідно з цією правкою, підприємства можуть не платити ренту на видобуток корисних копалин, які містять уран, на стадії розвідки.

За словами автора цієї пропозиції Максима Курячого, відсутність цього нюансу відлякує потенційних інвесторів. Платити ренту тепер потрібно лише під час промислового видобутку.

Кому вигідно? Компаніям, які займаються видобутком сировини для ядерного палива. Такі є як в оточенні міністра внутрішніх справ Арсена Авакова («Атомні енергетичні системи України»), так і Президента Петра Порошенка. Зокрема, близьким до голови держави вважають бізнесмена Леоніда Крючкова, який був «помічений» у проекті спільного виробництва ядерного палива з РФ та Казахстаном.

ПРАВКА 303-Я

Про що це? Згідно з цією правкою, рента на видобуток залізної руди підвищена лише на 0,8%. Більше того – ця норма діятиме тільки один рік. Всупереч наполяганням міжнародних партнерів щодо більш вагомого збільшення ренти, українські нардепи вирішили зіграти на користь олігархів, а не більшості громадян, скоротивши можливі надходження до бюджету.

Кому вигідно? Власникам металургійних холдингів. Насамперед – Рінату Ахметову (компанія «Метінвест») та Костянтину Жеваго (Ferrexpo).

ПРАВКА 541-А

Про що це? Після внесення цієї правки плату пайової участі у місцеві бюджети (а це до 10% від вартості будівництва за кошторисом) скасовано для аграрних та інших компаній, які будують нові об’єкти у галузі АПК.

Кому вигідно? Аграрним компаніям та виробникам. Насамперед – екс-депутату Андрію Веревському, власнику аграрного холдингу «Кернел», який на даний час будує завод, два елеватори та термінал для зерна.

Закон на службі в олігархів: 7 правок в бюджет, які пролобіювали нардепи

ПРАВКА 550-А

Про що це? Внесення цієї правки призвело до того, що імпортне мито на гранули, які використовуються для виготовлення пластикових пляшок, скасували. Раніше гранули ввозилися з митною ставкою 1%.

Автор правки Михайло Кобцев переконаний, що цей крок необхідний вітчизняним виробникам пляшок, адже європейські виробники купують ці гранули без мита.

Кому вигідно? Самому Кобцеву, який очолював ТОВ «ТНС». Компанія займається виготовленням пластмасової тари.

ПРАВКА 577-А

Про що це? Згідно з цією правкою, право на виготовлення зернового дистиляту надається лише спиртовим заводам державної форми власності. В іншому разі, за словами нардепа від БПП Миколи Люшняка, ринок наповнить контрафактна продукція та неякісний алкоголь.

Кому вигідно? Керівництву Держпідприємства «Укрспирт». Завдяки прийнятій правці воно отримало монополію на виробництво спиртових дистилятів. На руку «Укрспирту» зіграло і визначення на законодавчому рівні поняття «віскі»: для виготовлення цього напою потрібен саме зерновий дистилят.

За матеріалами Економічна правда

 

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами