За тепло і газ в ЄС платять менше, ніж в Україні. Це правда?

Кандидати в президенти наввипередки обіцяють знизити «незаконні» тарифи, посилаючись на досвід європейських країн. EtCetera з’ясовував, наскільки вони чесні з виборцями і чи дійсно європейці платять за тепло менше, ніж ми?

ПО КОЛУ. Щоб ввести для населення прозорі умови поставок газу та електроенергії, потрібно підняти ціни до рівня ринкових. Проблема в тому, що держава багато років дотувала ці галузі, компенсуючи низькі ціни для кінцевого споживача з бюджету.

Коли ціни стали ринковими, уряд спробував пом’якшити удар для тих 4 млн сімей, які не в змозі заплатити за послуги ЖКГ за новими тарифами. Але це обернулося мільярдними витратами для держбюджету.

БІДНІ ЛЮДИ. Близько 10% населення Євросоюзу знаходяться в положенні «енергетичної бідності». Це визначення там стосується і тих, хто не в змозі оплатити опалення взимку або постійно користуватися гарячою водою, і тих, кому не по кишені кондиціонер влітку. Щоб людина вважалася «енергетичним боржником», сума в її платіжках за ЖКП повинна перевищувати 10% від доходів.

Європейська федерація профспілок держслужбовців підрахувала, що взимку мерзнуть у неопалюваних квартирах 57 млн ​​громадян ЄС, а влітку страждають від спеки 104 млн. З них 52 млн чоловік затримують оплату за ЖКП або взагалі не платять за рахунками.

Найбільше «енергетичних бідняків» в Болгарії, Угорщині, Латвії, Португалії та Греції.

ЯК У НАС? В українському законодавстві немає визначення «енергетична бідність». При оформленні субсидії на оплату ЖКП береться до уваги загальний дохід сім’ї. Якщо нарахування перевищують 15% від суми доходу, сім’ї належиться субсидія.

За даними на початок 2019 року, субсидію оформили вже 65% українських домогосподарств.

ЯК БОРОТИСЯ. На думку європейських експертів, існує кілька факторів, які впливають на число «енергетичних будинків»: вартість енергоресурсів, доходи громадян та енергоефективність держави.

Щоб зробити систему енергопостачання більш ефективною, в ЄС пішли на зміну законодавства, демонополізувавши ринок. Це дозволило споживачам впливати на ціну, «голосуючи гаманцем» за більш вигідний для них варіант. Однак навіть в умовах конкуренції ціни для населення продовжили зростати, і ситуація з «енергетичною бідністю» істотно не змінилася.

Тому уряди Румунії та Польщі зважилися на заморожування тарифів на енергоносії для населення.

ЯК БУТИ НАМ? На думку аналітика Dixi Group Дениса Назаренка, в умовах, що склалися, державне регулювання цін Україні не допоможе. Про це свідчить багаторічний український досвід.

Назаренко відзначає, що такий підхід призводить до зниження рівня добробуту населення, а спроби перейти до ринкового формування цін вже продемонстрували свою ефективність. Українці стали ощадливіше витрачати енергоресурси і замислюватися про альтернативні джерела енергії. Тому, впевнений експерт, найкращим виходом буде створення умов конкуренції на українському ринку енергоресурсів.

ЗА ЛІЧИЛЬНИКОМ. За словами аналітика Олександра Шубіна, українці використовують у два рази більше газу, ніж громадяни ЄС, а тепла – на 60% більше. Причина – неутеплені будинки та відсутність системи підрахунку реального споживання. Щоб люди оплачували послугу тільки в тому обсязі, у якому отримують, необхідно забезпечити їх лічильниками тепла і газу. Однак поки що в Україні 3,5 млн споживачів ще не мають газових лічильників, і ще більше – лічильників тепла.

За матеріалами ВВС Україна

 

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами