Європейці не хочуть викидати непотрібну їжу: що з нею роблять?

Фудшерінг давно існує в західних країнах, де основна мета цього руху – збереження навколишнього середовища. В Україні це явище носить трохи інший характер. Тут воно дозволяє допомагати нужденним. EtCetera з’ясував, що ж таке фудшерінг і як він рятує людей і планету.

ФАКТ. Фудшерінг – це рух з порятунку їжі. Він зародився і став популярним у Німеччині. Первісною його метою було скорочення утилізації невикористаної їжі. Пізніше з екологічного руху фудшерінг плавно трансформувався в благодійну ініціативу, оскільки «врятовану» їжу стали використовувати для допомоги нужденним.

ПРИЧИНИ. Згідно зі статистикою, близько третини виробленої у світі їжі не використовується за призначенням. Щорічно на смітник відправляється близько 1,3 млрд тонн продуктів, придатних до вживання. При цьому близько 800 млн осіб у світі регулярно недоїдають. Фудшерінг допомагає боротися з цим перекосом.

Європейці не хочуть викидати непотрібну їжу: що з нею роблять?ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ? Фудшерінг працює як завдяки звичайним людям, так і завдяки організаціям – кафе, магазинам, пекарням. Люди діляться їжею через соціальні мережі, а також у спеціально відведених місцях. Взяти їжу можуть не тільки бездомні. Активісти руху влаштовують заходи, на яких готують їжу із зібраних продуктів або просто роздають усім бажаючим.

ЩО ВІДДАЮТЬ? Найчастіше це їжа, термін придатності якої добігає кінця, і продукти нетоварного вигляду. Наприклад, у більшості пекарень і булочних прийнято продавати тільки свіжу м’яку випічку. Решта, якщо не розпродається, йде в утиль, хоча непридатним товар не є. Пекарні, які підтримують фудшерінг, просто віддають цю випічку нужденним. Те ж саме стосується фруктів та овочів, термін зберігання яких невеликий. Багато продуктів залишається в готелях після сніданків. Це сирні та ковбасні нарізки, салати, млинці. Все свіже, але другий раз їжу вже не подають. Крім того, люди часто віддають продукти, перед тим як надовго виїхати з дому.

Європейці не хочуть викидати непотрібну їжу: що з нею роблять?ДРУГИЙ РІВЕНЬ. У західних країнах фудшерінг поступово виходить за рамки простого руху. Наприклад, у Брюсселі відкрився ресторан, в якому готують страви із залишків продуктів. У Британії та Данії є магазини, в яких продають їжу, списану іншими супермаркетами. Оплата за продукти проводиться за принципом «заплати, скільки зможеш». У Франції і зовсім на законодавчому рівні заборонили супермаркетам викидати їжу. Їх зобов’язали співпрацювати з благодійними організаціями.

УКРАЇНА. У 2016 році волонтери встановили в Києві кілька холодильників #godobro. Будь-хто міг залишити в ньому їжу, і будь-хто міг забрати. Однак через деякий час холодильники просто вкрали або розібрали на метал. Організованого фудшерінга сьогодні в Україні немає, проте багато українців і навіть деякі магазини намагаються не викидати їжу, віддаючи її благодійним організаціям та нужденним.

Читайте також: ЧОМУ В СВІТІ ЗРОСТАЄ ПОПУЛЯРНІСТЬ ЇСТІВНИХ КОМАХ

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами