Як вижити в катастрофі: правила, які можуть врятувати життя

Для виживання в разі стихійного лиха або катастрофи головне – не геройство. Щоб вижити, необхідно уникати безглуздих помилок, які більшість людей схильні робити перед загрозою смерті. Наприклад, під час пожежі на борту літака США пасажири затримали евакуацію, оскільки намагалися зробити селфі на тлі вогню. Хоча такі дії суперечать здоровому глузду, люди все одно повторюють ті ж помилки, навіть коли вони можуть коштувати їм життя. Отже, чого не потрібно робити в ситуації, яка серйозно загрожує життю?

САМ СОБІ ВОРОГ. Психологам давно відомо, що в екстремальних обставинах люди часто діють собі на шкоду. Хоча в новинах зазвичай розповідають про дивовижні випадки порятунку, в більшості випадків вони відбуваються не завдяки тому, що люди роблять, а – всупереч.

Джон ЛІЧ, психолог з Університету Лестера:

Тренінги з виживання навчають людей не стільки того, що треба робити під час катастрофи, скільки того, чого робити не треба.

ЗАЦІПЕНІННЯ. У фільмах про катастрофи всі впадають в масову істерію, кудись біжать і кричать. Насправді – першою реакцією людини на небезпеку є повна бездіяльність. Коли мозок паралізований страхом, в кров потрапляє адреналін, а м’язи напружені, і підсвідома частина розуму дає сигнал не рухатися з місця. Подібна реакція поширена серед тварин і пояснюється останньою спробою залишитися непоміченим. Але для людини в небезпечній ситуації здатність подолати це заціпеніння може коштувати життя.

ДУМКИ – СТОП. Навіть у спокійних обставинах наш мозок реагує досить повільно, принаймні, повільніше, ніж розвиваються події під час стихійного лиха. Наприклад, евакуація всього салону літака повинна займати не більше 90 секунд, інакше ризик жертв в разі пожежі різко зростає.

Але в екстремальних обставинах швидкість мислення різко знижується. Саме тоді, коли гострий розум потрібен нам найбільше, ми стаємо забудькуватими і схильними до помилкових рішень. Тож головне під час катастрофи – не «гальмувати».

СТЕРЕОТИПНА ПОВЕДІНКА. Як не дивно, під час катаклізмів більшість гинуть, коли повертаються додому, щоб взяти гаманець або вимкнути плиту. У психології цей феномен отримав назву «стереотипна поведінка».

У повсякденному житті наш мозок зайнятий звичними діями і таким чином вивільняє пам’ять для осмислення нового. Але екстремальні ситуації вимагають ще більше зусиль, і мозку це може стати не під силу. В такий момент люди починають вдавати, ніби нічого незвичайного не відбувається.

ВСЕ НОРМАЛЬНО, ПРОСТО – ПОЖЕЖА. У вкрай небезпечних ситуаціях така поведінка може вилитися в повне ігнорування небезпеки. Заперечення небезпеки відбувається з двох причин: або люди не усвідомлюють, що ситуація дійсно небезпечна, або не хочуть цього розуміти. І, на жаль, багато хто часто саме так поводиться, наприклад, під час пожежі.

Вченим вже давно відомо, що людський мозок дуже погано прораховує ризики: ми більше схильні покладатися на інтуїцію і не готові прийняти той факт, що справи йдуть вкрай погано.

ОТЖЕ, ЩО РОБИТИ В ЕКСТРЕМАЛЬНІЙ СИТУАЦІЇ? Психолог Джон Ліч багато років проводить курси виживання для військових. За його словами, головна умова порятунку в катастрофі – мати попередній план дій. Це допоможе заощадити час і розвантажити мозок для прийняття екстрених рішень.

Джон ЛІЧ, психолог з Університету Лестера:

Якщо ви заздалегідь знаєте, що треба робити, то ви почнете рятуватися, не втрачаючи часу. А техніки виживання потрібно відпрацьовувати, поки вони не стануть автоматичними.

Доведені до автоматизму дії врятують вас від заціпеніння, від паралічу думок і від заперечення небезпеки. А це – допоможе врятувати вам життя.

Читайте також: ГЛОБАЛЬНА КАТАСТРОФА БЛИЗЬКО? ДЕ ЙДЕ БУДІВНИЦТВО БУНКЕРІВ ДЛЯ ПОРЯТУНКУ

 

Поделиться

Читайте на ETCETERA

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами