Як вчителям реагувати на домашнє насильство над школярами

У Міносвіти затвердили Методичні рекомендації щодо виявлення та реагування на випадки домашнього насильства над дітьми. Таким способом чиновники хочуть забезпечити комплексний підхід у питаннях профілактики домашнього насильства. Тим більше що у педагогів (за наявності необхідних навичок) більше шансів розпізнати такі випадки на ранньому етапі, ніж це можуть зробити представники соцслужб і правоохоронних органів. EtCetera з’ясовував, що потрібно від педпрацівників.

ФАКТ. Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич у жовтні 2018 року підписала Наказ № 1047 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогів з іншими органами і службами».

Документ визначає види домашнього насильства та описує дії педагогів у разі виявлення їх ознак у поведінці або стані дитини. Крім цього, рекомендації містять приблизний перелік організацій та установ, куди можна звертатися у випадках виявлення фактів домашнього насильства.

КУДИ ДИВИТИСЯ? У тексті рекомендацій є докладні списки ознак психологічного, фізичного, сексуального та економічного насильства: від найбільш очевидних (наприклад, синців, спроб суїциду і жебрацтва) до прихованих (таких як замкнутість, втома, багатошаровий і великий одяг). Також МОН радить звертати увагу на поведінку батьків школярів.

«Підказати», що дитина піддається насильству, можуть дорослі. Зокрема, педагога повинні насторожити батьки, які не відвідують шкільні збори і не цікавляться освітньою діяльністю своєї дитини, або навпаки, є частими гостями в школі, але при цьому знаходяться в стані алкогольного сп’яніння і проявляють агресію щодо працівників навчального закладу.

ТРЕБА БУТИ ПСИХОЛОГОМ. Відзначимо, що деякі з описаних у документі ознак насильства без досвіду роботи психологом або психотерапевтом складно трактувати як «негативні» або «які насторожують». Наприклад: худоба, яка може бути розцінена як особливість статури, насправді є ознакою економічного насильства і недоїдання.

Деякі ознаки і зовсім можна розцінити як недолік сімейного виховання, наприклад, сексуальні домагання з боку дитини щодо інших учнів, ненормативна лексика та ігри, невідповідні до віку. Не будучи фахівцем, складно зрозуміти, що така дитина сама стала жертвою сексуального насильства, і те, що вона демонструє, – це її спроба пережити і зрозуміти, що трапилося.

ЩО ЩЕ? Інструкціями для вчителів МОН не обмежився. Документ передбачає соціально-психологічний супровід школою потерпілого учня, а також визначення уповноваженої особи з числа співробітників, яка координуватиме профілактичну роботу з профілактики насильства.

ВАЖЛИВО, що в доповненнях до Наказу вже є «дорожня карта» для педагогів, які підозрюють, що їх учень зазнає домашнього насильства, і учнів, які стали жертвами такого насильства. У документі перераховані відомства і служби, де можуть надати допомогу потерпілому, а також контакти ліній правової та психологічної підтримки.

Служби та організації:

Територіальний орган поліції (або 102).

Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Управління сім’ї та молоді районної, міської або обласної держадміністрацій.

Громадські організації, які надають допомогу постраждалим від насильства.

 «Гарячі лінії»:

0-800-500-333 (з мобільного) – Національна дитяча «гаряча лінія» Центру «Ла Страда Україна».

116-123, 116-111 і 0-800-500-225 – Національна «гаряча лінія» з протидії домашньому насильству.

(044) 255-64-50 – Омбудсмен з прав дитини в Україні Микола Миколайович Кулеба.

0-800-213-103 – Єдиний телефонний номер системи надання безкоштовної правової допомоги.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами