Як Україні розрахуватися з МВФ? Розбираємося на прикладах інших країн

EtCetera з’ясовував, яким країнам вдалося виплатити борг МВФ і за яких умов це можливо в Україні.

ДОСВІД ТУРЕЧЧИНИ. Туреччина підписала перший договір з МВФ у 1961 році, а повністю погасила кредит в 2013 році. За цей період було підписано близько 20 угод. Турецький лідер Раджеп Ердоган, незважаючи на проблеми, пов’язані зі світовою фінансовою кризою, у 2008 році відмовився підписувати договір «standby», а вже через п’ять років Туреччина повністю розрахувалася з МВФ.

Коли в 2002 році президентом країни став Ердоган, він поставив собі за мету «позбавити країну від залежності від МВФ» і почав впроваджувати механізми підтримки турецьких виробників. Для цього були збільшені обсяги державних замовлень, стимулювався експорт, були введені податкові послаблення. Крім цього, в Туреччині провели ревізію державного майна, і найбільш неефективні підприємства приватизували.

У 2016 році експорт Туреччини склав 160 мільярдів доларів. Для порівняння: експорт України в 2015 році досяг 48 мільярдів доларів (в Туреччині такі показники були до 2003 року).

1000 доларів становить зараз середня заробітна плата в Туреччині.
І вона продовжує зростати.

У структурі експорту Туреччини продукти харчування займають всього 10% (в Україні – 40%), хоча тридцять років тому ця цифра сягала 50%. Частка продукції машинобудування – 25% (в Україні – менше 10%).

Для того щоб збільшити експорт автомобілів, Туреччина скооперувалася з ЄС у сфері виробництва продукції машинобудування, використовуючи давальницьку сировину.

Паралельно з цим були підвищені мита на імпорт автомобілів (до 180%). У 2015 році країна експортувала автомобілі в країни ЄС на суму 12,8 мільярдів доларів. На закупівлю комплектуючих у цьому ж році було витрачено 14,2 мільярда доларів.

Як Україні розрахуватися з МВФ? Розбираємося на прикладах інших країн

У Китаї Туреччина закуповує сировину для легкої промисловості і комплектуючі для побутової техніки, далі займається виробництвом одягу і побутової техніки китайських брендів, а готову продукцію продає в ЄС.

В Україні Туреччина закуповує зерно, соняшникову олію та інші продукти, після чого розфасовує товар, маркує його і продає в країни Близького Сходу і Північної Африки.

Економіст, аналітик аналітичного центру «Оптіма» Олексій Кущ підкреслює, що Туреччина не тільки змогла погасити борги перед МВФ, але і сама стала його кредитором.

Олексій КУЩ, економіст:

У країні була серйозна банківська криза, яка могла перерости в повномасштабну економічну. Завдяки кредиту МВФ Туреччина стабілізувала ситуацію на фінансовому ринку і прем’єр-міністр урочисто, під софіти відеокамер натиснув на кнопку операціоністки в одному з банків, що відправила платіжне доручення на користь МВФ, яким був погашений останній транш кредиту Туреччини перед фондом.

Як Україні розрахуватися з МВФ? Розбираємося на прикладах інших країн

ПІВДЕННА КОРЕЯ. Олексій Кущ в контексті успішного досвіду співпраці з МВФ згадує Південну Корею, яка в 1997 році внаслідок азіатської глобальної кризи потрапила в досить складне фінансове становище. Вона залучила в МВФ близько 40 млрд доларів і потім протягом двох-трьох років провела серйозні структурні реформи, обмеживши свої фінансово-промислові групи, які в Кореї називалися «чеболі». Влада різко обмежила можливості їх горизонтального розвитку.

Олексій КУЩ, економіст:

Що стосується України це звучало б приблизно так: хочеш займатися металом – займайся металом, але не йди в банківський або аграрний бізнес. Хочеш займатися мобільним зв’язком – не йди в металургію. Умовно кажучи, Південна Корея провела дуже серйозні демонополізаційні реформи. У результаті країна перейшла до нової фази розвитку творчої економіки нового типу і достроково повернула кредит МВФ – буквально за кілька років. Причому ті 40 мільярдів доларів вона навіть повністю не використала, привернула трохи більше 30 мільярдів.

Як Україні розрахуватися з МВФ? Розбираємося на прикладах інших країн

СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ. В Україні реалізувати подібний сценарій поки неможливо. Як пояснює Олексій Кущ, існує так звана двофазна міжчасова модель погашення зовнішньої заборгованості. Полягає вона в тому, що спочатку країна бере зовнішні кредити і вкладає їх у розвиток своєї економіки. На першому етапі торговий баланс у країни негативний, але за рахунок зовнішніх кредитів виходить позитивний фінансовий баланс, а сальдо платіжного балансу виходить в нуль. Тобто: за рахунок кредитів йде компенсація негативного торгового сальдо.

На другій фазі розвитку відбувається все з точністю до навпаки. Країна отримує позитивний торговий баланс, тому що за рахунок інвестування коштів в реальні сектори економіки починає більше експортувати товарів, ніж купувати. У неї з’являється позитивний торговий баланс, за рахунок якого вона може погашати взяті раніше кредити. В результаті торговий баланс стає позитивним, а фінансовий – стає негативним, тому що йде погашення, а платіжний баланс виходить в нуль.

Олексій КУЩ, економіст:

В Україні ситуація унікальна. Ми брали кредити, перебуваючи в стані негативного торгового сальдо. За допомогою фінансового рахунку ми вирівнювали свій платіжний баланс. Але ми не вкладали гроші в структурний розвиток економіки, ми фактично проїдали ці кредити. Зараз ми знаходимося в ситуації, коли потрібно віддавати зовнішню заборгованість, але у нас знову ж таки негативний торговий баланс, який нам потрібно вирівнювати за допомогою нових кредитів, щоб наш платіжний баланс хоча б сходився в нуль.

Україна не має ресурсів та економічних джерел для погашення зовнішньої заборгованості. Тобто: у країни немає економічного профіциту у вигляді позитивного торгового балансу, за допомогою якого можна було б погашати зовнішні борги.

Єдине джерело, яке є: грошові перекази від трудових мігрантів, які надсилають гроші в Україну і за рахунок цього хоч якось підтримують платіжний баланс на нинішньому рівні.

Як Україні розрахуватися з МВФ? Розбираємося на прикладах інших країн

ЩО РОБИТИ? На переконання експерта, Україні потрібно ініціювати ісландську модель і проводити референдум.

Олексій КУЩ, економіст:

Населення має висловитися з двох основних питань: або погашати зовнішні борги (тоді Україна буде рухатися за румунським сценарієм часів Чаушеску), або відмовитися від погашення зовнішніх боргів. У другому випадку українська влада повинна, грунтуючись на результатах цього референдуму, запропонувати кредиторам, у тому числі МВФ, нові умови реструктуризації. Умовно кажучи, реструктуризація боргів на 50 років під мінімальну процентну ставку, а вже вивільнені ресурси потрібно спрямовувати на структурні реформи економіки.

Ісландський шлях – це зараз єдиний варіант для України, що дозволяє відмовитися від кредитів МВФ.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами