Як простому українцеві реалізувати своє право на свободу зібрань

Свобода зібрань – це невід’ємний атрибут демократичного суспільства. В такий спосіб це саме суспільство визнає за собою право публічно висловлювати свою точку зору, своє невдоволення або схвалення і вимагати змін. І незважаючи на те, що це право стало предметом політичних маніпуляцій (проплачені мітинги, замовні акції, провокації мітингувальників тощо), воно було і залишається одним з головних інструментів громадянського суспільства. EtCetera розповість, як у нашій країні можна цим інструментом скористатися і як свобода зібрань відображена в законах.

В ЧОМУ РІЗНИЦЯ? Є кілька видів зібрань, закріплених у нашому законодавстві. У законодавчому плані всі вони рівні. Вибір залежить лише від цілей тих, хто збирається, і емоційного посилу, який вони хочуть донести до адресата.

Збори – невелика присутність громадян, організована спеціально для обговорення певних проблем.

Мітинг – масове зібрання зі злободенних, переважно політичних питань, часто з використанням гасел, прапорів і закликів.

Демонстрація – масове перебування громадян, які висловлюють суспільно-політичні настрої, в тому числі протест або незгоду з чим-небудь.

Вулична хода – форма демонстрації, яка відрізняється меншою динамікою і відсутністю атрибутики.

Пікетування – форма демонстрації, під час якої учасники висловлюють свій протест перед будівлями певних установ.

ПРОТЕСТУЙ ЯК ХОЧЕШ. Закон жодним чином не обмежує мітингувальників і демонстрантів (якщо тільки їх дії не суперечать інтересам національної та громадської безпеки) ні в формі вираження протесту (вони можуть йти, стояти або їхати, наприклад), ні в чисельності учасників (це може бути як одиночний пікет, так і масова демонстрація), ні в тривалості.

БЕЗ ДОЗВОЛУ. Згідно з Конституцією, про проведення зібрання потрібно завчасно оповістити органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування. «За традицією» (так було в СРСР), українці оповіщають муніципалітети, однак можна і Нацполіцію, адже це теж орган виконавчої влади. До того ж, поки що найбільш аполітичний, якщо порівнювати з тими ж міськрадами. Відзначимо, що оповістити – не означає просити дозволу. Оповістити – означає повідомити про намір проведення зібрання в такому-то місці, в такий-то час. Це необхідно для того, щоб влада сприяла громадянам, забезпечила охорону правопорядку та медичний супровід, а не шукала спосіб відмовити їм у проведенні заходу.

ЯК ОПОВІСТИТИ. Бажано письмово (в паперовому вигляді у двох примірниках) та особисто (прийшовши до органу виконавчої влади або місцевого самоврядування у відповідний відділ – зазвичай відділ звернень громадян). Повідомлення повинні зареєструвати і привласнити йому вхідний номер. Один примірник залишається, другий ви забираєте з собою на зібрання. До речі, про час оповіщення. У Конституції не вказано точний термін, коли потрібно оповіщати про проведення зібрань. У роз’ясненнях Конституційного Суду значиться: «Заздалегідь, тобто в прийнятні терміни, що передують даті їх проведення». Що це за прийнятні терміни – всі трактують по-своєму. Муніципалітети рекомендують подавати документи не пізніше ніж за 10 днів. Правозахисники кажуть, що досить і доби.

Стаття №39
Конституції України: «Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї,
проводити зібрання, мітинги, походи
і демонстрації …»

ЩО ПИСАТИ? Оповіщення може бути написане у вільній формі – чітких правил для цього немає. Але важливо вказати найменування адресата, ім’я та номер телефону для зворотного зв’язку, дату проведення зібрання, час його початку і завершення, очікувану кількість учасників, описати суть зібрання.

ТІЛЬКИ СУД може обмежити право громадян на зібрання, та й то з формулюванням «загроза національній безпеці або громадському порядку». Причому у громадян завжди є можливість в суді довести, що їхній захід такої загрози не представляє, і захистити своє право.

НЕСВОБОДА. Свобода зібрань як невід’ємне право кожного громадянина закріплено не тільки в Конституції нашої країни, але і в міжнародних нормативних актах, таких як Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, Європейська Конвенція про захист прав людини і основних свобод.

Але, не дивлячись на те що це, здавалося б, основа основ, право українців на мирні зібрання постійно порушується або обмежується. Згідно із законом, держава у вигляді органів місцевого самоврядування має лише захищати право громадян на зібрання, але в житті вона лише «вставляє палиці в колеса» тим, хто намагається реалізувати таке право. Відмовляють у проведенні мітингів, наприклад, через надання неповної інформації про місце, час та тому, що в той же час, в тому ж місці вже заплановано інший мітинг (хоча в такому випадку органи місцевого самоврядування зобов’язані забезпечити можливість проведення двох зібрань одночасно). Часто відмова звучить з формулюванням «немає можливості забезпечити громадський порядок». Все це порушення конституційного права кожного українця. І суди вищих інстанцій це визнають.

Читайте також: ПОРУШУЄМО, ГРОМАДЯНИНЕ? ЯК І КУДИ СКАРЖИТИСЯ НА ПОЛІЦІЮ

Поделиться

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами