Як порівняти вужа з їжаком: чим відрізняється ЛНР від ДНР?

Недавній переворот в Луганську на деякий час воскресив ідею так званої «Новоросії» – об’єднання самопроголошених маріонеткових республік Донбасу в єдине ціле. Втім, злиття ДНР і ЛНР обіцяють вже не вперше – і кожен раз безрезультатно. EtCetera з’ясовував, чому так.

МОЛОДШИЙ БРАТ. І до подій 2014 року в викладках політологів і економістів Донецька і Луганська області нерідко розглядалися як якийсь загальний простір. В обох регіонах панували фінансово-промислові групи, політичним «дахом» яких виступала Партія регіонів. А місцеві еліти постійно експлуатували теми ностальгії за радянським минулим, регіонального патріотизму і особливого «шахтарського характеру». Проте, скромний і провінційний Луганськ завжди знаходився як би в тіні багатого і сучасного Донецька. Після того як міста раптово стали «столицями республік», відмінності між ними тільки посилилися.

РОДОВІ ТРАВМИ. Відмінності проявилися вже в перший рік існування самозваних республік. У Донецькій області вождям бойовиків вдалося досить швидко зібрати з розрізнених формувань єдину збройну силу. Експерти бачать в цьому руку місцевих еліт і російських «радників», які взяли справу під свій контроль.

У Луганській області, навпаки, довгий час тривало засилля всіляких козацьких угруповань, під контролем яких іноді виявлялися цілі міста і райони. Козачі отамани нерідко відмовлялися підкорятися наказам, встановлювали власні порядки і бунтували проти керівництва ЛНР. Міжусобиці між «владою республіки» і козаками часто закінчувалися серйозними конфліктами і навіть бойовими зіткненнями.

ІГРИ «ПРЕСТОЛІВ». У 2015 році по ЛНР прокотилася хвиля вбивств лідерів бойовиків. За нез’ясованих досі обставин загинули командир загону «Бетмен» Олександр Бєднов, «народний мер» Первомайська Євген Іщенко, керівник бригади «Привид» Олексій Мозговий і козачий отаман Павло Дремов. Багато луганчан впевнені, що «незалежних» командирів прибрали за вказівкою глави ЛНР Ігоря Плотницького. І дійсно, до недавнього часу вважалося, що опозиція – і реальна, і гіпотетична – в Луганську грунтовно «зачищена». Втім, нещодавній переворот довів, що це, м’яко кажучи, не зовсім так. У той же час, в ДНР діють групи, опозиційно налаштовані до глави «республіки» Олександра Захарченка. В першу чергу, це прихильники колишнього «секретаря Ради безпеки ДНР» Олександра Ходаковського. Однак очевидно, що як політичний лідер Захарченко значно сильніше Плотницького.

НЕ ЗОВСІМ МИРНЕ ЖИТТЯ. І місцеві жителі, і російські журналісти, які відвідують невизнані «республіки», запевняють, що порівняння між Донецьком і Луганськом явно не на користь останнього. Якщо «столиця ДНР», або, у всякому разі, її центр, справляє враження мирного міста, то Луганськ виглядає набагато більш депресивним. Втім, середня зарплата в ЛНР вище. За даними «управління економіки адміністрації Луганська», середня зарплата в місті влітку 2017 року становила 3,8 тис. гривень, тоді як в Донецьку, як повідомляє «республіканський центр зайнятості» ДНР, в цей же час в середньому заробляли близько 2,6 тис. гривень.

 

Заступник голови Луганської військово-цивільної адміністрації Юрій Клименко називає ще одну важливу відмінність між двома «республіками». За його словами, якщо в Луганську не виключають повернення до складу України, то в Донецьку – категорично проти цього. А журналіст російської «Нової газети» Павло Канигін, який працював на Донбасі, розповів виданню «Медуза», що Олександр Захарченко мріє приєднати Луганщину до своїх володінь, «замкнувши на собі всі фінансові потоки, що йдуть з Росії». І дійсно, саме Захарченко час від часу висуває якісь об’єднавчі ініціативи – то «Новоросії», то «Малоросії». Правда, під час візиту до Криму в січні 2017 року лідер ЛНР зізнався російським журналістам, що об’єднання не буде – тому що злиття «республік» означає зміну формату Мінських угод.

І НАЙГОЛОВНІШЕ. Незважаючи на відмінності між політичними структурами і економічною ситуацією в ЛНР і ДНР, спільного у самопроголошених «республік» значно більше, ніж відмінного. Зрештою, і політичний, і економічний, і військовий курс обох маріонеткових «держав» визначається не в Донецьку чи Луганську, а в Москві. Причому, судячи з усього, одними й тими ж кураторами.

Поделиться

Читайте на ETCETERA

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами