Як борються з мовою ворожнечі в Європі і в Україні?

«Треба б очистити вокзал від бомжів». «У Донецьку нормальних людей не залишилося, там одні орки». «Іслам – релігія терористів». «У Верховній Раді занадто багато євреїв». «Ви що, хочете, щоб ваш син став геєм?!». Всі ці висловлювання – прояви мови ворожнечі або «hate speech». EtCetera пояснить, що це таке, і як цьому протистоять в країнах ЄС і в нашій країні.

ПРО ЩО МОВА? Згідно з рекомендацією Комітету міністрів Ради Європи, мова ворожнечі – це всі види висловлювань, які розпалюють, заохочують або виправдовують расизм, ксенофобію, антисемітизм або інші форми ненависті. Втім, ця рекомендація була прийнята ще в 1997 році. З тих пір поняття значно розширилося. Тепер під «мовою ворожнечі» розуміють вираз ненависті або відрази до людей не тільки за національною ознакою, а й за іншими особистими ознаками і характеристиками, таким як, наприклад, гендер, віросповідання або соціальне становище.

ЯКОЮ БУВАЄ МОВА ВОРОЖНЕЧІ? Мова ворожнечі може проявлятися в самих різних формах. наприклад:

– заклики до насильства і дискримінації («Давно пора вигнати безпритульних з парку»);

– створення негативного образу тієї чи іншої соціальної групи («Все роми – злодії і жебраки»);

– твердження про неповноцінність або кримінальність соціальної групи («Вони вміють тільки вулиці підмітати»);

– звинувачення групи в деяких історичних злочинах («Єврейські більшовики вбивали українців»);

– образливі висловлювання на адресу групи, вживання зневажливих прізвиськ.

Як борються з мовою ворожнечі в Європі і в Україні?

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО? По-перше, розпалювання ворожнечі може торкнутися будь-якої людини. Всі люди по-своєму уразливі – через гендер, вік, національність і т. ін. По-друге, слова можуть стати закликом до дії. У 1968 році німець Йозеф Бахманн, начитавшись підбурливих статей в правій пресі, тричі вистрілив у студентського лідера Руді Дучке, який дивом вижив після багатогодинної операції. І такі випадки – зовсім не поодинокі.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД. Ще в 2015 році Європейська комісія по боротьбі з расизмом і нетерпимістю прийняла рекомендацію про боротьбу з мовою ворожнечі. Серед іншого, там пропонуються такі заходи:

– використовувати регуляторні можливості держави щодо ЗМІ, які допускають мову ворожнечі;

– припинити будь-яку державну підтримку партій або організацій, які використовують мову ворожнечі, домагатися розпуску таких організацій.

Як борються з мовою ворожнечі в Європі і в Україні?

У 2016 році був прийнятий Кодекс поведінки проти незаконної риторики ворожнечі в інтернеті. Виконувати його умови вже погодилися Facebook, Microsoft, Twitter, YouTube, Instagram і Google. Втім, куратор проекту No Hate Speech Movement Зіна Лаубенштайн вважає, що цей кодекс не ідеальний – зокрема, він дає занадто багато влади корпораціям.

Найжорсткіше серед країн Євросоюзу законодавство проти мови ворожнечі впровадили в Німеччині – країні, яка, в зв’язку зі своїм минулим, болісно ставиться до будь-яких форм пропаганди ненависті. З січня 2017 року інтернет-платформи зобов’язали платити штраф в розмірі до 50 млн євро, якщо вони допустять людиноненависницькі висловлювання.

Як борються з мовою ворожнечі в Європі і в Україні?

В УКРАЇНІ. За словами експерта Центру інформації про права людини Олени Луньової, в Україні немає практики покарання за мову ворожнечі. Втім, правозахисниця зазначає, що «за висловлювання певних думок, які не є домінуючими в суспільстві, людей все-таки можуть притягати до відповідальності». Наприклад, в лютому 2019 року Нацрада з питань телебачення і радіомовлення оштрафував телеканал NewsOne за використання «кліше російської пропаганди», таких як «партія війни», «партія миру», «братовбивча війна», «знищення народу України». Втім, такого роду висловлювання, хоча і сумнівні, але не є мовою ворожнечі в чистому вигляді.

У той же час, на українському телебаченні виходять програми, в яких використовується мова ненависті (наприклад, «Вата-шоу» на каналі «Прямий» або «Антизомбі» на ICTV). «Таким чином ми дегуманізуємо умовного ворога, а потім просто «розмиваємо» його», – каже журналістка Анастасія Станко.

ЩО РОБИТИ? В останні роки в Україні проводяться різноманітні заходи, на яких експерти і громадські працівники пояснюють держслужбовцям, педагогам і працівникам силових структур, що таке «мова ворожнечі» і як з нею боротися (наприклад, ТУТ).

У той же час, серед мейнстрімних політиків тема протидії мові ворожнечі не зустрічала підтримки. Проте, подальша адаптація українського законодавства до європейських стандартів дає надію, що і в цьому напрямку відбудуться позитивні зміни.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами