Я не можу влаштуватися на роботу. У чому проблема?

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ?

В Україні дискримінація при працевлаштуванні зустрічається дуже часто. Але претенденти зазвичай списують відмови на недолік своєї кваліфікації.

Українські працівники законодавчо захищені «по всіх фронтах». Є безліч механізмів, які дозволяють легально працювати з 15-16 років, не дозволяють звільняти співробітниць з дітьми, дають можливість брати додаткові відпустки, йти в декрет як чоловікові, так і жінці тощо. Але на ділі навіть на етапі працевлаштування в Україні існує дискримінація. А працівники постійно стикаються з порушенням своїх прав і часто не можуть нічого з цим зробити.

ЯК ДИСКРИМІНУЮТЬ ЗДОБУВАЧІВ?

Вік – це найпоширеніша причина відмови в прийомі на роботу. Про це говорять правозахисники, які стикаються у своїй практиці з різними порушеннями трудового законодавства. А ось офіційної статистики з цього питання немає – ні один держорган не вимагає звітів від роботодавців, скільком претендентам вони відмовили і чому.

Проте види дискримінації за віком (ейджизм) юристами давно описані. Наприклад, якщо роботодавець вибирає співробітника «за 35» – це едалтизм, а якщо «до 35» – джейнізм. Іноді роботодавці відмовляють у прийомі співробітникам (частіше жінкам) з маленькими дітьми – це педофобія. Якщо бояться брати вчорашніх студентів, то це ефебіфобія. А страх працевлаштування літніх людей називається геронтофобією. І все це – українські реалії.

ЯК РОБОТОДАВЦІ ОБХОДЯТЬ ЗАКОН?

Указувати вікові рамки в оголошеннях про найм, згідно із законом, заборонено. Цю норму не завжди виконують, особливо якщо вакансія розміщена просто на стовпі або в інтернеті – на форумі або в тематичній групі. Коли це робиться через великі сайти з пошуку роботи, там вікові рамки не передбачені навіть у формі, яку заповнюють роботодавці. Якщо подавати оголошення через систему служби зайнятості, вказати бажаний вік співробітника також не вдасться. Зате під час співбесіди, попереднього зідзвонювання або розгляду резюме це питання практично завжди спливає, як і всі інші: заміжня? чи планується заміжжя? чи є діти? чи планується вагітність?

І хоча це незаконно і нетактовно, така практика дуже поширена. Причому здобувачі часом можуть навіть не здогадуватися про те, що їм відмовили через вік або сімейний стан, тобто незаконно. Роботодавець може не передзвонити, а здобувач думає, що він знайшов більш кваліфікованого кандидата. Або після співбесіди людині повідомили, що його навички недостатні для роботи в компанії. Але насправді проблема була в недавньому заміжжі, що «означає» прийдешню вагітність.

НАВІЩО РОБОТОДАВЦІ ТАК РОБЛЯТЬ?

У роботодавців, як вони вважають, є вагомі причини відмовляти незручним співробітникам. Анонімно керівники фірм і кадровики говорять, що кожен такий незручний працівник – це додаткові витрати. Недосвідченого потрібно вчити, літнього – переучувати, дівчата виходять заміж і беруть декретну відпустку, мами з дітьми просять відгули і оформляють лікарняні, щоб доглядати за ними. Усе це – фінансові втрати і додаткове навантаження на інших співробітників. А постійна «текучка» кадрів у колективі нікому не до душі.

Аркадій, власник кафе:

Колись я теж був тим, кому відмовляли у працевлаштуванні через вік. Я був злий, я ображався і не хотів ставити себе на місце роботодавця. Але сьогодні я змушений говорити ні, коли до мене приходять жінки у віці. У нас молодий колектив. Навіть на кухні дівчатам і хлопцям максимум 33 роки. Віковому співробітнику буде у нас некомфортно. Та й мені буде некомфортно «роздавати пістони».

Аркадій вважає, що у вікових обмеженнях немає нічого поганого, коли держава бере на себе турботу про «дискриміновані» категорії – працевлаштовує їх на держпідприємства, створює умови для розвитку і підвищення кваліфікації. За його словами, бізнес пішов би назустріч вчорашнім студентам, якби отримував за це якісь податкові бонуси, як це діє у разі працевлаштування людей з інвалідністю. А якби чоловіків стимулювали брати декретну відпустку, то поменшав би моральний тиск на молодих матерів.

Крім того, сфера праці залежить від «дитячої інфраструктури».

Аркадій, власник кафе:

Якось я опинився в одному медичному центрі в США, так там для дітей співробітників діє цілодобовий дитячий садок. Лікар на зміні, а дитина, якій 8 місяців, – двома поверхами нижче. Можна в будь-який момент спуститися і погодувати його, пограти. І при цьому ти не відриваєшся від роботи. А у нас дитячих садків при підприємствах, напевно, на пальцях однієї руки перерахувати можна.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ?

Голова громадської організації «Щит Феміди» Галина Романюк стверджує, що сьогодні соціально-відповідальний бізнес сам проявляє ініціативу і долає дискримінацію, відкриваючи, наприклад, дитячі кімнати. Таких прикладів дійсно не багато, але динаміка по країні помітна. Також змінюється ставлення до молоді. Керівний склад молодшає і компанії не бояться брати 20-25-річних співробітників, які ще навчаються або тільки закінчили університет.

НR-менеджер Ірина Притула каже, що сфера працевлаштування змінюється дуже стрімко. І подоланню дискримінації допомагає те, що позитивні приклади широко тиражуються у соцмережах та ЗМІ.

Ірина ПРИТУЛА, НR-менеджер:

Багато звикають до думки, що людина з синдромом Дауна або слабочуюча може працювати в супермаркеті і від цього ніхто не програє. Що старшокласники створюють додатки і отримують доларові гонорари. Що молоді педагоги стають центром позитивних змін, а діти люблять їх і тягнуться до них.

ЩО РОБИТИ, ЩОБ УНИКНУТИ ДИСКРИМІНАЦІЇ?

Написання резюме – це не вся підготовка, яку необхідно провести перед походом на співбесіду.

По-перше, потрібно чітко знати, які кваліфікаційні вимоги до вакансії, що зацікавила вас, висуває Класифікатор професій. Якщо роботодавець вимагає 5 років досвіду, а в кваліфікаторі такої вимоги немає, це порушення, на яке можна поскаржитися до Державної служби з питань праці.

По-друге, у ході співбесіди потрібно чітко позначити межі особистого і професійного. Немає потреби вказувати в резюме дані про свій сімейний стан, а якщо питання про це прозвучить, слід нагадати інтерв’юеру про те, що він шукає кваліфікованого співробітника, а не мати, дружину або бабусю.

По-третє, слід завжди уточнювати офіційну причину відмови. Якщо для вас важлива ця робота і ви впевнені, що вас позбавили можливості її отримати несправедливо, скаржтеся до Держпраці. Якщо співробітники служби доведуть, що мало місце порушення – вас повинні будуть взяти на цю роботу.

По-четверте, не потрібно приховувати свої невдачі на співбесідах, особливо якщо у працевлаштуванні відмовили через дискримінаційні причин. Залишайте відгуки про роботодавця в інтернеті з описом ситуації, що склалася. Це буде стимулювати компанії працювати чесніше і не допускати порушень.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами