Воєнний стан в Україні вже вводили 100 років тому: як це було

В історії незалежної України військовий стан вводиться в країні вперше. Однак 100 років тому в Українській державі вже діяв військовий стан – його вводив гетьман Павло Скоропадський. Про те, як це було, розповів кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України Віталій Скальський.

СВІТОВИЙ ХАОС. Наприкінці Першої світової війни Австро-Угорська імперія почала розпадатися, а народи, що її складали, заявили про бажання отримати незалежність. Українці, румуни, поляки і серби, які жили в імперії, намагалися возз’єднатися з іншими частинами своїх народів. Українське населення Галичини оголосило незалежність, між українцями і поляками велися бої за Львів.

Під загальним натиском імперія вивела свої війська з Західної України, відхід армії супроводжували розбій, заворушення і погроми. Особливо сильно дісталося прикордонним містам.

ТИМ ЧАСОМ, в Росії теж було неспокійно: в Москві більшовики заарештували 200 українців. На вимоги українського консула Олександра Кривцова звільнити його співгромадян росіяни відповідали, що будуть говорити тільки з чиновником не нижче міністра.

Усі спроби України укласти мир і домовитися з Росією про звільнення заручників успіхом не увінчалися.

БІЛЬШОВИКИ. У Чернігові 31 жовтня 1918 року викрили підпільників-більшовиків. У них знайшли арсенал, заборонену літературу і гроші. Аналогічний випадок стався в Харкові – там знайшли ще й підпільну більшовицьку друкарню.

На цьому тлі Києвом поповзли чутки, що до річниці жовтневого перевороту, 7 листопада, місцеві більшовики готують провокації. У зв’язку з цим в столиці посилили підрозділи Державної варти, які патрулювали вулиці.

СТОП ФЕЙК. Вранці 7 листопада 1918 року київськими вулицям з музикою пройшли кілька сотень української армії, демонструючи, кому належить влада в місті. Більшовики від виступів утрималися, але Росія не втрималася і розповсюдила новину, що в Києві нібито пройшов парад австрійських солдатів під червоними прапорами, які виконують «Марсельєзу». Цю фейкову новину довелося спростовувати українським журналістам.

ОПОЗИЦІЯ. Опозиційні до гетьмана Скоропадського партії готували на 17 листопада проведення Національного Конгресу – з’їзду всіх українських політичних сил, метою якого було повалення гетьмана.

За кілька тижнів до цього в Києві згоріли склади з продовольством, почалися перебої з паливом та електрикою. Ходили чутки, що все це – справа рук більшовиків. Не тільки в столиці, але і в інших містах зріс рівень вуличної злочинності.

НА КОРДОНІ. У прикордонних з Росією регіонах теж було неспокійно: більшовики намагалися пройти всередину України, велися перестрілки, гинули люди. Росіяни захоплювали українські села, будували свої укріплення і йшли далі – на Київ.

ПОНЕСЛОСЬ. Обстановка в Україні ставала все більш напруженою: загрози державі існували як всередині країни, так і з боку сусідів. У зв’язку з цим в листопаді 1918 року Скоропадський оголосив про введення положення «надзвичайної охорони» спочатку у Волинській губернії, потім в Одесі, Миколаєві, Херсонській, Катеринославській, Подільській губерніях, а також на півночі Таврійської губернії. Наступними були Чернігівська, Полтавська, Київська губернії, Київ.

ЯК ВІДРЕАГУВАЛИ? Якийсь аналог сучасного воєнного стану, режим «надзвичайної охорони» мав на увазі розширення повноважень представників влади в губерніях. Губернський начальник отримував право командувати військом, обмежувати право користування приватним майном, вводити комендантську годину, закривати видавництва і навчальні заклади.

Разом з введенням режиму «надзвичайної охорони» був прийнятий закон про призов до армії, який викликав студентські обурення в Одесі та Києві.

Українці майже ніяк не відреагували на новину: війна, революція і зміни влади вже перетворилися в звичайну справу для людей. А вже через місяць народне повстання під прапором УНР змело гетьманський режим.

За матеріалами «Історична правда»

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами