Воно нам треба? Що потрібно знати про «Національні дружини»

Недавня присяга активістів «Національних дружин» у Києві не на жарт сколихнула українське суспільство. Правоохоронці, політики і експерти дають досить неоднозначні оцінки цій організації, а невелика група активістів та небайдужих киян навіть провела акцію «Обійдемося без дружинників». Що таке «Національні дружини» і чому їх діяльність викликає стільки питань?

ЗАКОН. В українському законодавстві ніяких «національних дружин», звичайно, немає. Зате є Закон «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону». Саме цей Закон встановлює порядок створення і діяльності народних дружин та інших громадських формувань, які повинні допомагати поліції охороняти спокій мирних громадян.

Ключові слова тут – «допомагати поліції». Відповідно до закону, діяти «дружинники» можуть тільки разом з «офіційними» правоохоронцями. Крім того, в законі чітко прописані права «помічників поліції». Обшукувати або оглядати людей вони не мають права, а перевіряти документи можуть тільки, якщо людина скоїла або скоює злочин. При цьому спочатку дружинники повинні увійти самі, показати посвідчення і пояснити причину перевірки.

ПАРТІЙНІСТЬ. «Національні дружини» часто пов’язують з партією «Національний корпус». Лідер партії, народний депутат Андрій Білецький, приймав присягу дружинників.

У той же час, закон забороняє політичним партіям створювати воєнізовані формування. Як пояснив прес-секретар «Національного корпусу» Олександр Алфьоров у коментарі «Радіо Свобода», партію і дружини «потрібно розділяти»: вони мають різне керівництво і «використовують різні інструменти». Проте Алфьоров не заперечує, що це «ідеологічно споріднені і побратимські організації».

ІДЕОЛОГІЯ. «Ми не боїмося застосувати Силу, щоб встановити на вулицях Український Порядок», – свідчить підпис до відео присяги «Національних дружин» на сторінці організації в Фейсбуці.

Подібна риторика, а також стилістика самої церемонії нагадала багатьом користувачам соцмереж заходи, що проходили в Німеччині в 1930-х роках. А правозахисник В’ячеслав Лихачов в ефірі телеканалу ZIK розповів, що ідеологія політичної сили, з якою асоціюються дружини, викликає побоювання. За його словами, ця ідеологія носить «тоталітарний і антидемократичний характер».

Відомо, що основою для партії «Національний корпус» стали організації «Патріот України» та «Соціал-націоналістична асамблея». Найбільші дослідники сучасного правого радикалізму Антон Шеховцов і Андреас Умланд оцінювали ідеологію цих організацій як неонацистську.

Лідери «Національного корпусу» будь-який зв’язок з неонацизмом заперечують. У той же час, учасники руху використовують ультраправу риторику і символіку, підтримують контакти з європейськими праворадикальними групами, а також були неодноразово помічені в нападах на ідеологічних опонентів.

МИНУЛЕ. Командир «Національних дружин» Ігор Михайленко обіцяє підтримувати правопорядок на українських вулицях, проте сам він вже мав проблеми з законом. У 2011 році його звинувачували в замаху на вбивство якогось-то Сергія Колесника, харківського журналіста і прихильника проросійських поглядів.

«Останній, звичайно, тип малоприємний, і, здається, першим почав шмаляти з травмата, але все ж кілька ножових і проломлена молотком голова – це з будь-якої точки зору перевищення меж необхідної самооборони», – пише В’ячеслав Лихачов у Фейсбуці.

В результаті Михайленко отримав тюремний термін, але вийшов за амністією в лютому 2014 року. До речі, самі «Національні дружини» вже встигли стати учасниками кількох скандалів. Крім бійки з поліцією в Кременчуці, про яку ми вже повідомляли, вони «відзначилися» в Черкасах 29 січня. Дружинники увірвалися на засідання міської ради та погрожували не випускати депутатів з будівлі, поки ті не проголосують за бюджет міста. Цікаво, що керував ними глава місцевого відділення «Національного корпусу» Дмитро Кухарчук.

ВАРТО ЗАМИСЛИТИСЯ. На діяльність «Національних дружин» звернули увагу і західні партнери України. Посол Канади в Україні Роман Ващук розповів в інтерв’ю «Громадському», що «створення партійно-політичних таких структур не закінчується добром». За словами дипломата, в громадських формуваннях, які допомагають поліції стежити за порядком, немає нічого поганого, але вони не повинні створюватися на ідеологічній або партійній основі. Роман Ващук порадив «усім, хто займається системою правопорядку в Україні», задуматися, «чи варто йти таким шляхом».

Читайте також: ХТО І ЧОМУ ДОВОДИТЬ ПОЛІТИЧНУ ПРАВОТУ КУЛАКАМИ

 

Поделиться

Читайте на ETCETERA

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами