Вони агітують – ми голосуємо. Як працює політична пропаганда?

ЯКУ ІНФОРМАЦІЮ СПРИЙМАЮТЬ ВИБОРЦІ?

Зазвичай переважна кількість громадян країни не прагнуть вникати в суть політичної інформації, яку їм подають ЗМІ. Люди не люблять аналізувати дані і знаходити сильні і слабкі сторони законопроектів або програм політичних лідерів. Їм складно сприйняти реальність в її багатогранності.

Тому більшість виборців створюють для себе однозначну картину: не вдаючись у деталі, вони визначають події або політиків як «хороших» або «поганих». Люди з таким настроєм набагато легше сприймають інформацію, над якою хтось уже попрацював і кваліфікував явище як «чорне» чи «біле». У такому випадку самому виборцю вже не треба прикладати зусилля, щоб розібратися в ситуації.

ЧОМУ ВИБОРЦІ ВІРЯТЬ АБСУРДНИМ ЗАЯВАМ?

У сучасному світі форма подачі інформації часто більше цікавить людей, ніж суть того, про що йдеться. Якщо брехня або абсурдні відомості «красиво упаковані», то люди приймуть їх і повірять їм.

Максим ДЖИГУН, політолог:

Ми живемо в суспільстві «постправди». Для того щоб політика почули в такому суспільстві, йому не обов’язково говорити правду: головне – щоб він говорив багато, яскраво і так, щоб це запам’ятовувалося. Виборці більше реагують на яскраву «картинку», а зміст промов політиків вже майже нікого не цікавить. У сучасній політиці діє правило: чим голосніша і абсурдніша теза, яку намагаються вкласти в голови людей, тим вона легше «заходить». Не дарма зараз увійшло в моду слово «хайп»: воно відображає сутність світової політики.

ЯК ПОЛІТИКИ ТИСНУТЬ НА ВИБОРЦІВ?

Один з сильно діючих інструментів пропаганди – так звана «політика обурення» (resentment politics).

Наталія СТЕБЛІНА, аналітик Інституту демократії ім. Орлика:

Завдання «політики обурення» – створити або посилити у виборців відчуття незадоволеності. Для цього можна підняти питання біженців, тему «збідніння нації» та інші болючі питання. Саме цей метод сприяв Брекзиту і перемозі Дональда Трампа на президентських виборах в США.

ХТО ТАКІ «НЕВИДИМІ ВИБОРЦІ»?

Іноді в суспільстві може складатися невірне уявлення про політичні симпатії. Це відбувається через те, що в ЗМІ найчастіше потрапляють думки певного соціального прошарку людей, які ведуть активне громадське життя. При цьому настрої іншої частини населення можуть, подібно до підводної частини айсберга, залишитися прихованими. Це думки людей, які не беруть участі в масових акціях і неактивні в соціальних мережах. Але у вирішальний момент (наприклад, під час виборів) ці «невидимі» для соціологів і ЗМІ виборці проявляють себе і змінюють загальну політичну картину.

Наталія СТЕБЛІНА, аналітик Інституту демократії ім. Орлика:

Поняття «невидимих ​​виборців» використовував у своїй передвиборчій кампанії Дональд Трамп, вказуючи на продажність ЗМІ і невраховані думки багатьох американців, яких «не чують». У підсумку це зіграло на його користь.

НАВІЩО ПОЛІТИКИ ГОВОРЯТЬ ПРО ЗОВНІШНІХ ВОРОГІВ?

Політики прагнуть завоювати симпатії якомога більшої кількості громадян. Один із способів досягнення загальної підтримки – створити враження глобальної загрози для країни. При цьому образ ворога максимально очорняється і роздувається до страхітливих масштабів. У такій ситуації люди забувають про дрібні розбіжності і шукають захисту у сильного лідера.

Цей прийом часто використовує російський лідер Володимир Путін. При цьому він позиціонує себе перед населенням як єдину людину, яка здатна впоратися з усіма ворогами.

КОЛИ ПРОПАГАНДА НЕ ДІЄ?

Пропаганда спрацьовує не завжди. Іноді політики, які розробляють агіткампанію, не володіють повною інформацією або роблять ставку на якусь одну групу виборців. У такому випадку вони можуть втратити решту електорату, а іноді – навіть нашкодити своєму іміджу.

Микола СПИРИДОНОВ, політолог:

Як невдалу пропаганду можна привести приклад Петра Порошенка. Він зробив наголос на національному питанні й акцентував у своїй передвиборчій кампанії увагу на війні з Росією. Його гасла подіяли на націоналістичний електорат, але виборців з такими настроями виявилося не більше 25%. А цього для перемоги на виборах недостатньо. Крім того, Порошенко поставив питання так: всі, хто не з ним, – агенти Кремля. Багатьом виборцям це не сподобалося, і він втратив їх підтримку.

ЧИ ПРАЦЮЄ ЦЕ В РОЗВИНУТИХ КРАЇНАХ?

Політична пропаганда набагато ефективніше працює в країнах третього світу. Це відбувається через низький рівень політичної грамотності людей, які не вникають в політичні програми кандидатів і вірять їх популістським гаслам.

На думку політолога Максима Джигуна, пропагандистська політична кампанія, наприклад, в США буде коштувати набагато дорожче і принесе при цьому значно менше результатів, аніж аналогічна акція в менш розвинених країнах.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами