Війна всередині: від чого страждають ветерани АТО і як надати їм допомогу, не зашкодивши

За чотири роки АТО досвід військових дій отримали десятки тисяч людей – чоловіків і жінок. Повернувшись до мирного життя, багато хто з них зазнає труднощів адаптації. За оцінками експертів, третина людей, які брали участь в АТО, мають симптоми травматизації психіки. За оцінками психологів, 40% учасників бойових дій можуть уникнути таких наслідків, якщо їм вчасно надати першу психологічну допомогу. Хто потребує підтримки і як її отримати? Про це розповіли фахівці Одеської психологічної служби по роботі з учасниками АТО та їх сім’ями – Руслана Руденко (психоаналітик, травмотерапевт), Світлана Чебан (психолог, гештальт-терапевт) і Олена Цебенога (психолог, психотерапевт).

З чим стикаються учасники бойових дій у мирному житті?

Світлана ЧЕБАН: «На війні людина перебуває у стресовому стані і часто реагує миттєво, щоб вижити. В мирній обстановці таких стимулів немає, а реакції залишаються. Який-небудь звук, запах, салют, наприклад, можуть нагадати травмуючу подію. Організм заново переживає стрес, але емоції при цьому сильніші, ніж під час самої події. Знову і знову переживається досвід, який хочеться забути.

Крім того, без відчуття постійної небезпеки настає спад мотивації, депресія. Часто прокидається осмислення подій війни і почуття провини».

Чому рідні і друзі воїна теж часто відчувають дискомфорт?

Світлана ЧЕБАН: «Люди очікують зустріти людину такою ж, якою вона була до війни. Але приходить інший, який багато пережив, незнайомець. Виникає багато тривоги, доводиться знайомитися заново і жити разом».

Багатьом воїнам складно попросити про допомогу. Чому так відбувається і як це позначається на їх стані?

Олена ЦЕБЕНОГА: «Людина відчуває дисонанс – начебто на війні, де було небезпечно, виходило впоратися, а тепер, коли загрози немає, страху та інших емоцій, що заважають, набагато більше. Також домішується сором зізнатися в тому, що не виходить впоратися самому. Виходить «замкнуте коло», і проблема лише поглиблюється.

Руслана РУДЕНКО: «Військовим, як правило, важко визнати сам факт того, що потребуєш допомоги, і тим більше – попросити про неї. Це стосується не тільки українців, а й учасників бойових дій у всьому світі. Це природно – в нас архетипово закладено, що воїн і герой не може бути слабким. Він практично не піддається умовлянням родичів або цивільних психологів звернутися за психологічною допомогою. Єдиним авторитетом може бути такий же ветеран, який сам отримав психологічну підтримку».

Що зазвичай є приводом для звернення до психолога?

Руслана РУДЕНКО: «Найчастіше воїни звертаються за допомогою, коли виникають великі труднощі в сім’ї. Тільки тоді багато ветеранів вже не соромляться визнати, що ситуація вийшла з-під контролю і звичні народні засоби боротьби зі стресом не тільки не допомагають, але погіршують ситуацію».

Війна всередині: від чого страждають ветерани АТО і як надати їм допомогу, не зашкодивши

Трапляється, що допомагати воїнам беруться цивільні психологи, без досвіду роботи з бойовими травмами, не кажучи вже про постстресові травматичні розлади. Фахівці стверджують: така «робота» може завдати шкоди. У кращому випадку людина залишає терапію. Звідси питання: як правильно вибрати фахівця?

Олена ЦЕБЕНОГА: «Ризик є завжди, поранитися можна об будь-яку людину. Психологічна робота, перш за все, ґрунтується на особистих якостях і контактах. Запорукою успішної психотерапії є довіра, яке вибудовується на діалозі, взаєморозумінні та взаємній симпатії. В іншому вибір фахівця відбувається за стандартною схемою: приналежність до якоїсь психотерапевтичної спільноти, наявність диплома державного вузу, проходження навчальних програм у роботі з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) і травмою».

Світлана ЧЕБАН: «Важливо, щоб у психолога було багато годин особистої терапії та досвід роботи з кризами. Також необхідне вміння працювати з тілом і тілесними практиками».

Де шукати хорошого фахівця?

Руслана РУДЕНКО: «На базі Психологічної Служби Майдану практично у всіх великих містах України були створені об’єднання волонтерів-психологів. Вони працюють як кризові психологи з усіма категоріями осіб, потерпілих в результаті трагічних подій в Україні. Такої допомоги потребують учасники Майдану, переселенці, бійці, родичі загиблих і поранених, а також волонтери, які надають допомогу цим групам. Далеко не всі ці фахівці спочатку мали додаткову спеціалізацію з травмотерапіі. Але за останні два роки українські психотерапевти отримували можливість навчатися і переймати досвід у колег з Ізраїлю, Німеччини, США, Англії, Данії та Франції».

Часто люди соромляться звертатися до психологів, тому що розділяють стереотипи з приводу психіатрів та їх клієнтів. Чи мають сенс такі побоювання?

Руслана РУДЕНКО: «Потрібно бути готовим до того, що психолог або психотерапевт запропонує додатково проконсультуватися у психіатра. Цього не треба боятися, адже за певних станів може бути показано медикаментозне лікування, а психіатр – це якраз той фахівець, який має право виписувати препарати».

Якщо людина вже пішла на психотерапію, чим її можуть підтримати близькі?

Світлана ЧЕБАН: «Для подолання стресу важливо задовольнити фізіологічні потреби – в їжі, сні, теплі, безпеці. Сім’я і близькі можуть оточити бійця підтримкою і любов’ю, намагатися забезпечити йому позитивні емоції і визнання в тих сферах, де людина відчуває себе компетентною».

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами