Віктор Шатов: #ПотягНаМаріуполь. А він точно для людей?

Віктор ШАТОВ. Житель Маріуполя, юрист у сфері ЖКГ, віце-президент Асоціації ОСМД, помічник-консультант депутата Одеської міської ради.

 Я хочу підтримати кампанію “Потяг на Маріуполь” і розповісти про потяг з Одеси! І ось чому.

МАЙЖЕ ДОБА. Я часто мандрую до Маріуполя з різних міст України. Там моя рідна домівка, до якої сьогодні дуже важко дістатись, так само, як і поїхати звідти.

Через багато років незалежності нашої держави, впродовж яких мандрівники за маршрутом Одеса-Маріуполь мучились у незручних нічних автобусах або їхали з пересадками, у 2017 році, нарешті (!), було запущено потяг №142Л. Здавалося б, можна поаплодувати і з комфортом їздити з півдня України до сходу, але не все так просто. Тривалість такої поїздки складає 20 години 22 хвилини, а сам потяг ходить лише через день! Зворотній же шлях складає 21 годину 24 хвилини. Вдумайтесь у ці цифри. Ви втрачаєте ніч та один робочий день на те, щоб просто просидіти в транспорті в некомфортних умовах.

Як ви гадаєте, яка відстань між Одесою та Маріуполем? Півтори тисячі кілометрів? Тисяча?

Ні! Прямий автомобільний маршрут складає близько 621 кілометра, а автобусний маршрут, трошки довший, складає 669 км.

Тепер давайте порахуємо, з якою швидкістю, відносно прямої відстані, рухається потяг.

621 км/20 год. 22 хв. = 30,5 км/год. Звісно, це якщо рахувати прямим маршрутом.

Потяг робить на своєму шляху аж 19 зупинок та багато разів відхиляється від найкоротшого прямого маршруту Одеса-Маріуполь, через що фактично пройдена відстань складає 963 км, а час у дорозі аж 20 годин 22 хвилини, і це якщо не рахувати постійних затримок за графіком! До того ж фактична швидкість потягу нереально маленька. Навіть якщо порахувати швидкість при такій відстані, то виходить 963 км/20 год. 22 хв. = 47 км/год.

Так само на тривалість подорожі сильно впливає й кількість довготривалих зупинок від 20 хвилин і більше. За час подорожі набігає майже на 2 години.

ВАНТАЖІ ПОНАД УСЕ. Якщо трохи глибше копнути в проблему та в офіційні заяви «Укрзалізниці» та чиновників, стає зрозуміло, що проблемою була не відсутність сполучення взагалі, про що кілька років тому заявляли представники у відомстві. Єдина проблема – це жага вигоди від роботи металургійних гігантів Маріуполя та абсолютно наплювательське ставлення до своїх громадян. Лише коли металургійний бізнес пішов на спад через війну, а необхідність у цих коліях відпала, то запустили пасажирський потяг. І зробили це більше як велику послугу, ніж як обов’язок держави із забезпечення громадян необхідним транспортом.

Це можна зрозуміти з наступної новини:

«Сьогодні під час робочого візиту до Маріуполя прем’єр-міністр України Володимир Гройсман відкрив модернізований залізничний перегін Розівка-Зачатьєвка на ділянці Камиш – Зоря – Волноваха. Тепер пропускна здатність на даному напрямку зросте до 34 пар поїздів на добу, в тому числі 29 пар вантажних, 3 пар пасажирських і 2 пар приміських», – повідомляє MRPL.CITY.

«У планах «Укрзалізниці» укласти другу колію на одноколійних перегонах Розівка ​​– Зачатьєвка і Зачатьєвка – Хлібодарівка, що дозволить збільшити пропускну здатність до 50 пар поїздів на добу, в тому числі 45 пар вантажних, 3 пар пасажирських і 2 пар приміських».

Як ми бачимо, ці колії модернізують зовсім не для пасажирів. Збільшується лише потік вантажного транспорту.

ТУТ НЕ МІСЦЕ КОМФОРТУ. Окремою темою є комфортність подорожі. До потяга чіпляють дуже старі вагони, які просто розвалюються на ходу. Навіть в купе та СВ вагонах, де постійно присутній сморід, не всюди добре закриваються вікна, немає хорошого освітлення та погано працює опалення. Про чисту білизну, розетки, працюючий кондиціонер та прибирання між рейсами годі й казати. Про плацкарт взагалі краще не згадувати. Людей везуть як скотину – в холоді або на сильній спеці, в брудних смердючих вагонах без мінімальних послуг, ще й триває це майже добу. Люди та їх комфорт залишаються на останньому місці для цієї системи.

І звісно ж, при бажанні відповідного міністерства та «Укрзалізниці», цю проблему легко вирішити, навіть не змінюючи маршрут, а просто збільшивши швидкість руху потягу до 70 км на годину та скоротивши тривалість зупинок сумарно хоча б на півтори години. В такому випадку тривалість подорожі складала б не більше 12 годин, що є прийнятним хоча б для країни третього світу.

Сподіваємось, що після демонстрації українцями бажання змінити цю ситуацію, Міністерство інфраструктури, прем’єр-міністр України, а також керівники «Укрзалізниці» виправлять цю ситуацію. Інакше не вдасться економічно, культурно та комунікативно реінтегрувати до складу України таке велике місто, як Маріуполь, допоки люди, які їдуть туди і звідти, відчувають себе скотом, не потрібним державі.

Читайте також: ШВИДКІСНІ ПОЇЗДИ ПО ЄВРОКОЛІЇ: МЕГАПРОЕКТ З’ЄДНАЄ ОДЕСУ, КИЇВ І ЛЬВІВ

 

Поделиться

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Читайте на ETCETERA

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами