Вибори в Європарламент закінчилися. Хто тепер буде вирішувати долю Європи?

В ЄС завершилися вибори до Європейського Парламенту. Сенсації не сталося, але очевидно, що Європа, хоча і повільно, але змінюється. Націоналісти і євроскептики залишилися в меншості, але центристам буде набагато складніше приймати рішення. EtCetera підводить підсумки голосування.

ЩО ТРАПИЛОСЯ?

Вибори в законодавчі збори об’єднаної Європи почалися 23 травня 2019 року і тривали три дні. Європейці обирали 751 депутата, які будуть представляти їх інтереси і спрямовувати політику співтовариства.

Цих виборів чекали з побоюванням. Політики й експерти застерігали про можливу перемогу ультраправих, популістів і євроскептиків. Така перемога могла б поставити під загрозу саме майбутнє Євросоюзу. Однак цього не сталося. Проте вибори показали, що багато європейців незадоволені політикою Брюсселя і хочуть бачити при владі нові політичні сили.

ЗНАЧЕННЯ ЄВРОПАРЛАМЕНТУ ЗРОСТАЄ

Головною сенсацією виборів став не результат, а явка виборців. Традиційно на європейські вибори приходить значно менше людей, ніж на національні. Однак на цей раз за депутатів Європарламенту проголосувало 51% виборців ЄС. Це абсолютний рекорд за останні двадцять років.

Єврокомісар з питань конкуренції Маргрет Вестагер вважає, що європейці, нарешті, усвідомили, що вибори дають їм владу, яку можна використовувати.

Вибори в Європарламент закінчилися. Хто тепер буде вирішувати долю Європи?

НАЦІОНАЛІСТИ НЕ ПЕРЕМОГЛИ

Антиєвропейські націоналістичні партії значно покращили свої результати в порівнянні з минулими виборами. А в чотирьох країнах – у Франції, Угорщині, Італії та Великобританії – їм навіть вдалося здобути перемогу. Але в цілому підсумки голосування виявилися для націоналістів не такими успішними, як прогнозувалося. Загалом ультраправі і право-популістські партії отримали близько 150 мандатів. Це – майже 20% складу Європарламенту: досить для того, щоб голосно заявляти про себе, але недостатньо для того, щоб впливати на ситуацію.

Крім того, праві розділені на три різні фракції: «Європейські консерватори і реформісти», «Європа свободи і прямої демократії» та «Європа націй і свобод». Усі вони сповідують націоналізм і євроскептицизм, але з багатьох питань їх погляди розходяться.

«Праві популісти, як група, у результаті виявилися не такими сильними, як деякі попереджали. Було зрозуміло, що у них не буде більшості, але все одно вони показали результат слабкіший, ніж очікувалося», – говорить експерт аналітичного Центру європейської політики Яніс Емануїлідіс.

Вибори в Європарламент закінчилися. Хто тепер буде вирішувати долю Європи?

ЦЕНТРИСТИ ВТРАЧАЮТЬ ДОВІРУ

Утім, нездійснені надії націоналістів зовсім не радують політиків-центристів. Практично всюди традиційні право- і лівоцентристські партії здають позиції. У Німеччині блок Ангели Меркель ХДС/ХСС, хоча і зібрав найбільшу кількість голосів серед усіх партій, але при цьому показав найгірший результат за всю свою історію.

Стрімко втрачають підтримку соціал-демократичні партії у Франції і в тій же Нмеччині. У цілому правоцентристська Європейська народна партія втратила 42 місця в Європарламенті, а лівоцентристський Прогресивний альянс соціалістів і демократів – залишився без 36 мандатів у порівнянні з минулим представництвом в Європарламенті.

Центристи поступаються радикалам, тому що вважають за краще закривати очі на реальні проблеми, – вважає культуролог Василь Черепанин. На його думку, зростання впливу радикальних сил – це симптом того, що правлячий клас не справляється з управлінням. Такі сили з’являються, «коли політичний центр не здатний вирішити, скажімо, питання нерівності», говорить експерт. Наприклад, на останніх національних виборах в Німеччині партія Меркель йшла під гаслом «Давайте жити щасливо і добре». «Якщо це і є ідеологія політичного центру і немає реальної політичної альтернативи, то отримуємо «Альтернативу для Німеччини», – зазначив Черепанин.

Вибори в Європарламент закінчилися. Хто тепер буде вирішувати долю Європи?

МАЛІ ПАРТІЇ ПОЧИНАЮТЬ ЗРОСТАТИ

Падінням популярності старих центристських партій скористалися не тільки націоналісти. Вибори виявилися успішними для лібералів і «зелених». Наприклад, «Альянс лібералів і демократів за Європу» збільшив свою присутність у Європарламенті на 39 місць. Це стало можливим завдяки успіху партії «Вперед, республіка!» Еммануеля Макрона. Хоча політична сила президента Франції і поступилася своєму головному супернику на національному рівні – ультраправого «Національного об’єднання» Марін Ле Пен, вона зуміла забезпечити лібералам третє місце серед усіх фракцій.

«Зелені» отримали 16 додаткових місць. Найбільшого успіху вони досягли в Німеччині. Тут партія «Союз-90/Зелені» отримала 20% голосів виборців, випередивши соціал-демократів і подвоївши свій результат у порівнянні з минулими виборами. Навіть лідер Європейської народної партії Манфред Вебер визнав, що «зелені – теж переможці цього вечора».

Вибори в Європарламент закінчилися. Хто тепер буде вирішувати долю Європи?

ХОЧЕМО ЗМІН

У багатьох країнах успіху домоглися нові партії, які будували свою кампанію на неприйнятті існуючого істеблішменту. Це, наприклад, румунський альянс «2020 USRPLUS», угорський рух Momentum, Чеська піратська партія або партія «Прогресивна Словаччина/Разом» новообраного президента країни Зузани Чапутової. Усі ці партії стоять на ліберальних або льоволіберальних позиціях.

А ось альянс «Європейська весна», створений колишнім міністром фінансів Греції Янісом Варуфакісом, поєднуючи гасла соціального протесту з євро-оптимізмом, вибори програв. Його в Європарламенті представлятимуть всього два депутати.

Зате в Німеччині святкує перемогу сатирик Мартін Зоннеборн. Його пародійний рух під назвою Die PARTEI брав участь на виборах просто «по приколу», щоб потролити традиційних політиків. Проте він завоював як мінімум два мандати в Європарламенті.

Вибори в Європарламент закінчилися. Хто тепер буде вирішувати долю Європи?

ВХОДИТЬ І ВИХОДИТЬ

Найбільш дивними були вибори у Великобританії. Нагадаємо, країна заявила про вихід з Євросоюзу, але не змогла вчасно організувати цей самий вихід. Тому британцям довелося йти на виборчі дільниці. Перше місце (майже 32% голосів) завоювала «Партія Брекзіта», тоді як правлячі консерватори виявилися лише на четвертому місці з 9% голосів.

До речі, після того як Сполучене Королівство, нарешті, покине ЄС, британські депутати залишать Європарламент, а місця доведеться розподіляти заново.

ПО-СТАРОМУ ВЖЕ НЕ ВИЙДЕ

З дня заснування Європарламенту більшість у ньому контролювали дві центристські групи – Європейська народна партія та Прогресивний альянс соціалістів і демократів. Однак тепер – вперше за всю історію – вони не зможуть самостійно організувати коаліцію. «Великим партіям пощипали пір’я, і ​​їм потрібна широка коаліція, щоб забезпечити більшість», – каже Яніс Емануїлідіс.

Лівоцентристська коаліція з соціал-демократів, «зелених», лівих і частини лібералів неможлива чисто арифметично: вони не зможуть набрати більшості в парламенті. Права коаліція теж неможлива: більшість Європейської народної партії не захоче об’єднуватися з націоналістами і євроскептиками. Значить, обидвом старим центристським групам доведеться домовлятися з лібералами і «зеленими». А ті, своєю чергою, навряд чи задовольняться роллю молодших партнерів і будуть ставити «старикам» власні умови.

Чи зможуть проєвропейські сили домовитися – покажуть вибори голови Єврокомісії.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами