В Україні почали говорити про дефолт. Це серйозно? Невже 1990-і роки можуть повторитися?

З ЧОГО ВСЕ ПОЧАЛОСЯ?

Почалося все з того, що український бізнесмен Ігор Коломойський в інтерв’ю виданню Financial Times заявив, що президент Володимир Зеленський повинен наслідувати приклад Греції і відхилити програму МВФ або «піти в дефолт» за зовнішнім боргом. При цьому він зазначив, що Україні не варто побоюватися дефолту і невиконання своїх кредитних зобов’язань. Він послався також на досвід Аргентини, яка оголошувала дефолт кілька разів і домагалася реструктуризації боргів.

ЯК ВІДРЕАГУВАЛИ В ЄВРОПІ?

Гендиректор Єврокомісії з переговорів про розширення і європейської політики сусідства Крістіан Даніельссон, коментуючи слова Коломойського, заявив, що Україні в фінансовому питанні варто покладатися на МВФ і Євросоюз, щоб мати достатньо коштів для обслуговування зовнішнього боргу. Він також зазначив, що в Апараті Президента і в уряді України цю думку поділяють.

ЯК ВІДРЕАГУВАЛИ В УКРАЇНІ?

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що розмови про можливість дефолту шкодять фінансовій стабільності України та її репутації як відповідальної країни, яка поважає і виконує свої зобов’язання перед кредиторами. За його словами, неплатежі повернуть нашу країну в 1990-і роки, від чого постраждають, першою чергою, прості люди. Глава партії «Слуга народу» Дмитро Разумков також зазначив, що дефолт для України – це малоефективний шлях.

Не розглядає варіант дефолту як можливий і екс-міністр фінансів України Олександр Данилюк. Він зазначає, що відбудовувати економіку після такої кризи набагато складніше, ніж утримувати її від неї. А президент України Володимир Зеленський назвав ймовірність дефолту «чутками» і закликав не хвилюватися з цього приводу, так як «ніхто не збирається оголошувати дефолт, усі за стабільну економіку в нашій країні».

ЩО ЦЕ ТАКЕ?

Дефолт – це такий стан в кредитних відносинах, коли позичальник порушує платіжні зобов’язання перед кредитором і нездатний своєчасно платити за рахунками або виконувати інші умови договору позики. У масштабах країни це відмова уряду від своїх боргів. Він може бути технічним, коли труднощі тимчасові або часткові (якісь зобов’язання країна все-таки виконує і незабаром вирішить свої проблеми і знову буде платити за рахунками) і повним (країна взагалі не здатна виплачувати борги).

ДО ЧОГО ПРИВОДИТЬ ДЕФОЛТ?

Дефолт автоматично означає світову ізоляцію країни, арешт її іноземних активів, відсутність нових позик і кредитів для неї. Основним джерелом наповнення бюджету стають податки, тобто весь тягар економічної кризи лягає на плечі звичайних людей і бізнесу, який в умовах відтоку інвестицій змушений скорочувати виробництво і звільняти співробітників. Щоб не урізати соціальні програми і пільги, уряд зазвичай запускає «друкарський верстат», тобто провокує знецінення національної валюти. В таких умовах зазвичай починається паніка і люди самі посилюють інфляцію, скуповуючи товари і нерухомість. На те, щоб пережити цю кризу і вивести економіку «в плюс», необхідно від 2 до 10 років.

За словами фінансового аналітика Сергія Фурси, під час дефолту «бідні стають ще біднішими, а багаті – багатшими». Крім того, дефолт може призвести до двох-триразового падіння гривні.

ХТО ЩЕ ТАК РОБИВ?

У свідомості українців дефолт тісно пов’язаний з пострадянськими країнами і 1990-ми роками. Однак у світі досить прикладів таких економічних рішень. Наприклад, у 1982 році дефолт оголошувала Мексика, у 1987 році – Бразилія (причому вже до кінця року країна почала виплату відсотків за зовнішніми позиками, а основний борг реструктуризувала), у 2003 році – Уругвай, у 2015 році – Греція. Аргентина оголошувала дефолт 8 разів. В історії Іспанії теж були такі кризи, причому 4 дефолти випало на час правління одного і того ж короля – Філіпа II. Це було в XVI столітті.

Зазвичай за допомогою оголошення дефолту країни намагаються виграти час і змусити кредиторів піти на поступки і реструктуризувати борги. Однак, як зазначає нардеп Богдан Матківський, дефолт ще не допоміг жодній країні світу.

«Ні одній країні світу ще не допоміг дефолт. Деякі кивають на Грецію, – був дефолт і нічого страшного з країною не сталось. Але це брехня. Близько 10 днів Греція була у стані технічного дефолту. Але в ці 10 днів грецький уряд і парламент приймали складні і непопулярні закони. Туди попали і зменшення соціальних пільг для населення, і зменшення дохідності для природних і неприродних грецьких монополістів ринку», – пише Матківський.

МОЖЕ, ЦЕ НЕ ТАК СТРАШНО?

Ті, хто говорить про необхідність або можливість оголошення дефолту, зазвичай тиснуть на те, що в такому разі Україна не буде повинна платити за рахунками. Але це не зовсім так. Тому що дефолт – це не банкрутство, за ним слідує не «прощення гріхів», а реструктуризація і нові кредити.

«Отже, якщо хтось думає, що якщо Україна оголосить дефолт, то весь світ пробачить усі наші борги – це ілюзія, навіяна телебаченням і некомпетентними політиками. Якщо Україна оголосить дефолт, то удвічі більше заплатять люди, постраждають підприємці, а майбутнім поколінням буде важче позичати у разі потреби», – каже економіст, радниця заступника голови Верховної Ради Ольга Криворучко.

За словами Криворучко, сьогодні ніяких передумов для дефолту в Україні немає. А той факт, що такі припущення висловлюють олігархи, говорить лише про те, що саме їм вигідний економічна криза в нашій країні.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами