УПЦ МП повинні були перейменувати в Російську церкву. Але не зробили. Чому так?

Термін, коли українські церкви, центри яких розташовані на території держави-агресора, повинні були вказати цю обставину у своїй назві, закінчився ще в кінці квітня 2019 року. Проте УПЦ МП продовжує діяти під старою назвою і навіть провела масовий хресний хід на річницю хрещення Київської Русі. EtCetera пояснить, що відбувається.

ЧАС ВИЙШОВ. Закон про релігійні організації, центри яких знаходяться на території держави-агресора, ухвалили 20 грудня 2018 року. Депутати доручили Міністерству культури протягом місяця скласти список церков, які потрібно перейменувати. Після цього церковникам дали ще три місяці, щоб змінити статути. Згідно із законом, у своїй назві вони повинні чітко вказати приналежність до держави-агресора. Наприклад, УПЦ МП має змінити назву на «Російська православна церква в Україні». В іншому випадку передбачалося, що організацію знімуть з державної реєстрації.

УПЦ МП повинні були перейменувати в Російську церкву. Але не зробили. Чому так?

ПЕРШИЙ ПОЗОВ. У січні 2019 року долею українського православ’я перейнялися депутати Верховної Ради з «Опозиційного блоку». Вони подали позов до Конституційного суду, вимагаючи визнати рішення парламенту незаконним. Опозиціонери стверджували, що воно порушує конституційне право на свободу совісті та віросповідання.

Утім, асоційований експерт Інституту світової політики Ярослав Коцюба відразу після подачі позову назвав його перспективи «примарними». За його словами, перейменування ніяк не порушує права віруючих УПЦ МП. Єдине обмеження для перейменованої церкви – це заборона на присутність у держструктурах та на лінії фронту.

Депутати просили суддів розглянути позов за місяць. Причина поспіху зрозуміла – вони хотіли встигнути до крайнього терміну перейменування. Однак суд досі не відкрив провадження і не прийняв ніякого рішення щодо цієї справи.

ДРУГИЙ ПОЗОВ. Позов «опоблоківців» довго обговорювали в пресі та в суспільстві. У той же час інший позов, поданий самою УПЦ МП, залишився практично без уваги. Церква вимагала від Окружного адміністративного суду Києва скасувати наказ Мінкульту, у якому перераховувалися релігійні організації, що підлягають перейменуванню.

Якщо позов депутатів носив, скоріше, політичний характер, то вимоги церкви можна назвати технічними. Однак саме така тактика виявилася успішною. Спочатку суд призупинив дію наказу, а потім відхилив апеляцію Мінкульту. Таким чином, перейменування церкви переноситься на невизначений термін.

УПЦ МП повинні були перейменувати в Російську церкву. Але не зробили. Чому так?

ЩО ДАЛІ? В УПЦ МП на рішення суду відреагували стримано. На офіційному сайті церкви обмежилися тільки закликом до віруючих «не втрачати пильності» і відслідковувати будь-які спроби тиску на організацію.

У той же час, у Мінкульті теж не мають наміру відступати. За словами помічника-консультанта голови підкомітету з державної політики в сфері свободи совісті та релігійних організацій Дмитра Горевого, навіть якщо суд змусить Мінкульт скасувати свій наказ, це не скасує самого закону про перейменування.

Дмитро ГОРЕВИЙ, помічник-консультант голови підкомітету з держполітики в сфері свободи совісті та релігійних організацій:

Це не означає, що процес перейменування остаточно скасований. Він лише призупинений на час розгляду справи по суті. Коли буде остаточне рішення по суті – поки не відомо.

Горевий зазначає, що закон зобов’язує Мінкульт визначити перелік церков, які потрібно перейменувати. Це означає, що в разі скасування нинішнього переліку міністерство повинно буде видати новий. Своєю чергою, УПЦ МП знову оскаржить його в суді, і процес ризикує затягнутися до безкінечності.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами