О ЧЁМ ГОВОРЯТ? 124

Уляна Супрун: лікарі повинні стати спецназівцями

Лікарі повинні стати спецназівцями медичної системи. У них мають бути краща освіта, обладнання та тренування. Про це в ході презентації Стратегії розвитку медичного навчання 12 вересня говорила в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. EtCetera з’ясовував, що чиновники придумали для українських медиків.

ПРО ЩО ГОВОРИЛИ? На презентації окреслили спільні принципи реформування системи медосвіти, заявивши, що цей напрямок зараз у пріоритеті і в найближчі роки на нього будуть пущені основні сили Міністерства охорони здоров’я і уряду в цілому. Завдання – навчити лікарів, яким пацієнти довірятимуть і яких будуть поважати в суспільстві.

Перший крок для цього вже зроблено – збільшено прохідний бал на деякі медичні спеціальності, щоб уже на етапі відбору до медичного ЗВО на перший курс потрапляли кращі абітурієнти, незалежно від умов навчання (бюджетна форма чи комерційна). Наступне завдання – удосконалити систему контролю отриманих студентами знань і створити умови для безперервного навчання лікарів протягом усієї їхньої кар’єри.

ПРО МОВУ. Крім того, Уляна Супрун нагадала медикам про важливість володіння англійською мовою.

Уляна СУПРУН, в.о. міністра охорони здоров’я України:

Якщо ви подивитеся, якою мовою написано більшість медичних журналів у світі, то побачите, що це англійська. Майже всі міжнародні конференції проходять англійською мовою, майже всі міжнародні асоціації видають свої протоколи англійською. Англійська мова, як колись латинська, є мовою медицини. Це факт.

Саме тому українським медикам найближчим часом доведеться сісти за підручники з англійської. Але це ще не все – в.о. міністра пообіцяла жорсткіші вимоги до завдань іспитів і додаткові випробування як для студентів, так і для тих лікарів, які планують підвищувати категорію. Тому вчитися студентам і вже працюючим лікарям доведеться більше і ретельніше.

До речі, в 2018 році МОЗ запропонувало студентам-стоматологам, які складали іспити «Крок», написати також тест з англійської мови: 82% з них не впоралися із завданням, а в 2017 році інше випробування (американський медичний іспит USMLE) – подужали лише 3% українських студентів, які здавали ліцензійний іспит «Крок 2».

ПРО ФІНАНСИ. Реформа вищої медичної освіти передбачає новий механізм фінансування університетів. Тепер він повинен базуватися на певних індикаторах успішності ЗВО. Тобто: ті заклади, які готують кращих студентів, отримуватимуть більше грошей на свій розвиток. Передбачається, що це створить конкуренцію і підвищить також якість освіти. Крім того, медуніверситети повинні стати автономними – організаційно, академічно і фінансово.

ПРО КУЛЬТУРУ. Йдеться, в першу чергу, про викорінення плагіату, фальсифікації та інші форми академічної недоброчесності в медичній освіті та науці.

Інна СОВСУН, радниця в.о. міністра охорони здоров’я:

90% українських студентів-медиків зізналися, що списують на іспитах. Це дані соціологічного опитування, і це прояв спотвореної культури. Ми бачимо, що в дисертаціях публікуються псевдонаукові результати – це прояв толерантності до посередності і псевдонаукових результатів. І це потрібно змінити.

У МОЗ пообіцяли, що наукові дослідження студентів-медиків та їхніх викладачів будуть ретельно перевірятися на плагіат, а університети мають розробити свої внутрішні етичні кодекси і дотримуватися їх.

ПРО ДОСЛІДЖЕННЯ. За словами Інни Совсун, поділ освіти і науки в сфері медицини, який культивувався довгі роки, має стати менш явним. Університет повинен бути і науковим центром теж, він повинен проводити дослідження, робити відкриття, виробляти наукові знання і поширювати їх.

ПРО ПІСЛЯДИПЛОМНУ ОСВІТУ. Очікується, що ця сфера зміниться кардинально. Зокрема, умови проходження інтернатури. Сьогодні, за словами заступника міністра охорони здоров’я Олександра Лінчевського, місце проходження інтернатури залежить від платоспроможності інтерна, що просто не відповідає здоровому глузду. Стратегія розвитку медичної освіти передбачає створення національного рейтингу успішності, лідери якого матимуть пріоритетне право вибирати місце проходження інтернатури.

Великим кроком стане також демонополізація післядипломної освіти (за прикладом Міносвіти). Лікарів стимулюватимуть підвищувати свою кваліфікацію не формально (діюча вимога передбачає проходження курсу раз у 5 років), а якісно і безперервно. Для цього будуть офіційно визнані як підвищення кваліфікації різні закордонні курси і тренінги, недержавні дистанційні курси, семінари тощо.

РЕАЛІЗАЦІЯ Стратегії розрахована на 10 років. У МОЗ підкреслили, що це не рішення одного дня, а тривалий процес, результати якого суспільство побачить не відразу.

Відзначимо, що обговорення Стратегії триватиме до 12 жовтня 2018 року. А свої пропозиції і зауваження можна надсилати на електронну адресу: [email protected], або за адресою: 01601, м. Київ, вул. Грушевського, 7, Директорат науки, інновацій, освіти та кадрів МОЗ України.

Повний запис презентації Стратегії можна подивитися ТУТ.

З текстом проекту Стратегії можна ознайомитися ТУТ.

Читайте також: ЗМІНА ТАРИФНОЇ СІТКИ В ЛІКАРНЯХ: ЯК ВІДОБРАЗИТЬСЯ НА ЗАРПЛАТАХ  ЛІКАРІВ

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами