Українцям обіцяють безкоштовну медстраховку. Це можливо? Чи це – популізм?

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ?

Голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я та кандидат в президенти Ольга Богомолець під гаслом «Справедлива медицина» збирає підписи за безкоштовну медичну страховку для кожного. Який механізм її впровадження і функціонування, поки що незрозуміло. Але EtCetera спробував розібратися: чи можливо це зробити в принципі.

ЩО ТАКЕ МЕДСТРАХОВКА?

Нагадаємо, що в класичному сенсі страховка завжди (!) передбачає наявність внесків. У деяких випадках такі внески роблять за своїх працівників роботодавці, в деяких – платять самі громадяни (часто це залежить від розміру підприємства і його готовності створювати соціальні бонуси для колективу). Іноді страхування, якщо воно державне, працює через стягування з офіційно працюючих громадян особливого податку. Такі кошти йдуть не в загальний кошик держбюджету, а на конкретну статтю – «Охорона здоров’я». А іноді людина сама купує собі медичну страховку, оплачуючи її з власних коштів. Вона може бути доповненням до державної (з більш широким спектром покриття) або єдиним механізмом страхування.

Кожна країна обирає свою власну систему. Найчастіше це буває змішана система: частина зобов’язань бере на себе держава (наприклад, у випадку з дітьми та соціально незахищеними верствами населення), а частина – лягає на плечі громадян і роботодавців.

ПРО ЩО ЙДЕ МОВА?

Цікаво те, що ідею медстрахування Богомолець озвучує вже давно. Однак до початку передвиборчої кампанії про безкоштовність механізму мова не йшла. Ось що розповідала нардеп про свою ідею менше року тому, пропонуючи запровадити в країні загальнообов’язкове державне медичне страхування.

Ольга БОГОМОЛЕЦЬ, народний депутат України:

Моя модель передбачає, що страхові внески за працівників буде платити роботодавець, самозайняті будуть оплачувати страховку самостійно, а за незахищених заплатить держава.

Якщо підписи збирають за ту саму «модель», то безкоштовного в ній немає нічого. Більше того, в частині самостійної оплати страховки самозайнятими – це навіть велике фінансове навантаження на людей, ніж є зараз або буде після закінчення медреформи. Також цю модель складно назвати справедливою, адже одні люди, дійсно, не платять, інші – платять побічно (роботодавець хоча б частину фінансового тягаря, але «повісить» на працівників), треті – платять безпосередньо зі своєї кишені.

А ЯК СПРАВИ З МЕДСТРАХУВАННЯМ ЗАРАЗ?

Восени 2017 року парламент прийняв Закон «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Програма державних медичних гарантій передбачає наявність переліку послуг і ліків, вартість яких оплачується з державного бюджету. Це так званий «державний гарантований пакет». На рівні сімейної медицини він вже почав працювати. Приходячи до свого лікаря, пацієнт не платить ні йому особисто, ні в касу медзакладу. Лікар отримує гроші від НСЗУ, яка отримала їх з Держбюджету, що наповнюється різними податковими надходженнями.

Новий механізм дуже нагадує механізм державного медстрахування. Просто в Україні «медичний бюджет» наповнюється не за допомогою додаткового цільового податку, а шляхом розподілу вже діючих податкових надходжень.

Відзначимо, що податки в Україні платять всі, незалежно від того, працює людина чи ні, отримує вона «білу зарплату» чи зарплату в конверті. Адже крім податків на зарплату, є ще ПДВ, акцизний збір, митні збори, які включені у вартість товарів і послуг. Купуючи в магазині пакет гречки, людина робить свій внесок до держбюджету і, відповідно, внесок у фінансування системи охорони здоров’я.

Тому безкоштовне страхування, як і безкоштовна медицина – це оксюморон і політичний популізм.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами