Українські села вимирають: хто заплатить і що далі

Українські села вимирають дуже швидко. У перспективі це призведе до того, що державі доведеться витрачати великі гроші на місцеву інфраструктуру, а мегаполіси змушені будуть «переварити» сотні тисяч нових мігрантів.

ЦИФРИ. Згідно з прогнозом ООН, до 2050 року тільки 20% з 36 мільйонів українців будуть жити в селах (сьогодні – 31%). Це означає, що сільське населення країни на той час скоротиться майже вдвічі. При цьому населення міст залишиться стабільним.

Тільки за 2017 рік сільське населення України скоротилося на 1,2%. Але така стрімка депопуляція пов’язана не тільки з низькою народжуваністю – в середньому сільські мешканки мають на 20% дітей більше, ніж городянки.

ПРИЧИНИ. Основна причина вимирання сіл – масовий відтік молоді. У більшості регіонів він набув катастрофічного характеру ще в 1960-1970-і роки. В останні роки ситуація погіршилася. За оцінками Асоціації фермерів і землевласників, за три останні роки з сіл виїхало півмільйона людей. За словами економіста Сергія Марченка, для цього є кілька причин:

– по-перше, позначається криза і відсутність робочих місць;

– по-друге – впливає розвиток великого агробізнесу. Він не потребує великої кількості робочих рук, а в умовах мораторію на продаж землі може орендувати паї у селян за символічну плату;

– по-третє – міграції сприяє надлишок житла і відносне здешевлення оренди нерухомості в деяких містах. Переїхати з села стало набагато простіше, ніж до 2014 року.

У той час як молоде покоління стрімко виїжджає з сіл, старше – вмирає.

Дані Держстату показують, що середній вік глави сім’ї в сільській місцевості – 59 років. За деякими оцінками, вже до 2030 року з 6,9 млн власників земельних паїв в живих залишиться всього 3 мільйони. Їх діти і внуки в основному житимуть вже в містах.

НАСЛІДКИ ДЛЯ СІЛ. Незалежно від того, скільки людей живе в селі або групі сіл, їм все одно необхідні відділення пошти, школа і дитячий садок. Оскільки кількість дітей постійно падає, утримувати таку інфраструктуру стає все складніше.

На рівні ОТГ або районів виникають проблеми з витратами на дороги, лікарні й адміністративний апарат. Скорочення населення в кожному з сіл не означає, що до них не потрібен під’їзд. Зменшення кількості «клієнтів» адмінпослуг – не означає, що район може обійтися, наприклад, без управління освіти або відділення поліції.

Оплачувати відповідні витрати доводиться все меншій кількості жителів. Таким чином, вимирання сіл тільки сприяє зростанню витрат на інфраструктуру і падінню якості послуг. А отже, підштовхує молодь їхати в міста.

ВИХОДОМ з ситуації могло б стати укрупнення районів. Однак і це непросто. Необхідно, як мінімум, привести в порядок дороги і розвивати місцевий транспорт. Тільки так можна буде наблизити послуги до населення віддалених сіл. Крім того, необхідний розвиток опорних шкіл і збільшення парку шкільних автобусів.

Як зазначає політолог Василь Зирянський, закриття лікарень і адміністративних служб в одних райцентрах потребує їх розширення в інших. У масштабах країни потрібно буде придумати, як переселити десятки тисяч чиновників, лікарів та правоохоронців з «райцентрів, що закриваються» в «опорні».

Все це означає величезні витрати для держави і місцевих адміністрацій. І це при тому що сьогодні в сільських районах не вистачає грошей навіть на бензин для «швидкої» і поліції.

НАСЛІДКИ ДЛЯ МІСТ. Більшість мігрантів із сіл відправляються не в сусіднє селище міського типу і навіть не в найближчий обласний центр, а в найбільші міста країни – Київ, Одесу, Львів. Там є робота, яка дозволяє винаймати «куток» або кімнату.

Не маючи можливості купити власне житло, така молодь приречена все життя його орендувати. До їхніх послуг – численні новобудови, де 75-90% квартир – однокімнатні. Крім того, мігранти охоче селяться в старому житловому фонді.

Зростання населення у великих містах також вимагає розвитку інфраструктури. В іншому випадку, виникають проблеми з нестачею місць у школах і дитсадках, причому не тільки у мігрантів, а й у сусідів по мікрорайону.

МОЖЛИВОСТІ. Скорочення населення в селах призводить до здешевлення цін на землю і нерухомість. Сьогодні в більшості районів можна купити цілком придатний для життя будинок з ділянкою за 2-5 тисяч доларів. І тільки на Західній Україні і в радіусі 50-100 км від найбільших міст нерухомість дорожчає до 10-20 тис. доларів за будинок.

Дешева нерухомість – це можливість для сіл залучати городян пенсійного віку, які хотіли б жити «ближче до природи». Однак така міграція навряд чи стане масовою, до тих пір поки сільська інфраструктура – дороги, транспорт і медицина – залишаються в занедбаному стані.

Ще півстоліття тому українці вважалися сільською нацією. Сьогодні села вимирають, а молодь масово мігрує до великих міст. При цьому інфраструктура і якість життя страждають і в сільській місцевості, і в містах. Держава поки що не реагує на ці виклики, проте вже через 10 років «сховатися» від них уже не вийде.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами