Українські села вимирають: хто заплатить і що далі

Українські села вимирають дуже швидко. У перспективі це призведе до того, що державі доведеться витрачати великі гроші на місцеву інфраструктуру, а мегаполіси змушені будуть «переварити» сотні тисяч нових мігрантів.

ЦИФРИ. Згідно з прогнозом ООН, до 2050 року тільки 20% з 36 мільйонів українців будуть жити в селах (сьогодні – 31%). Це означає, що сільське населення країни на той час скоротиться майже вдвічі. При цьому населення міст залишиться стабільним.

Тільки за 2017 рік сільське населення України скоротилося на 1,2%. Але така стрімка депопуляція пов’язана не тільки з низькою народжуваністю – в середньому сільські мешканки мають на 20% дітей більше, ніж городянки.

ПРИЧИНИ. Основна причина вимирання сіл – масовий відтік молоді. У більшості регіонів він набув катастрофічного характеру ще в 1960-1970-і роки. В останні роки ситуація погіршилася. За оцінками Асоціації фермерів і землевласників, за три останні роки з сіл виїхало півмільйона людей. За словами економіста Сергія Марченка, для цього є кілька причин:

– по-перше, позначається криза і відсутність робочих місць;

– по-друге – впливає розвиток великого агробізнесу. Він не потребує великої кількості робочих рук, а в умовах мораторію на продаж землі може орендувати паї у селян за символічну плату;

– по-третє – міграції сприяє надлишок житла і відносне здешевлення оренди нерухомості в деяких містах. Переїхати з села стало набагато простіше, ніж до 2014 року.

У той час як молоде покоління стрімко виїжджає з сіл, старше – вмирає.

Дані Держстату показують, що середній вік глави сім’ї в сільській місцевості – 59 років. За деякими оцінками, вже до 2030 року з 6,9 млн власників земельних паїв в живих залишиться всього 3 мільйони. Їх діти і внуки в основному житимуть вже в містах.

НАСЛІДКИ ДЛЯ СІЛ. Незалежно від того, скільки людей живе в селі або групі сіл, їм все одно необхідні відділення пошти, школа і дитячий садок. Оскільки кількість дітей постійно падає, утримувати таку інфраструктуру стає все складніше.

На рівні ОТГ або районів виникають проблеми з витратами на дороги, лікарні й адміністративний апарат. Скорочення населення в кожному з сіл не означає, що до них не потрібен під’їзд. Зменшення кількості «клієнтів» адмінпослуг – не означає, що район може обійтися, наприклад, без управління освіти або відділення поліції.

Оплачувати відповідні витрати доводиться все меншій кількості жителів. Таким чином, вимирання сіл тільки сприяє зростанню витрат на інфраструктуру і падінню якості послуг. А отже, підштовхує молодь їхати в міста.

ВИХОДОМ з ситуації могло б стати укрупнення районів. Однак і це непросто. Необхідно, як мінімум, привести в порядок дороги і розвивати місцевий транспорт. Тільки так можна буде наблизити послуги до населення віддалених сіл. Крім того, необхідний розвиток опорних шкіл і збільшення парку шкільних автобусів.

Як зазначає політолог Василь Зирянський, закриття лікарень і адміністративних служб в одних райцентрах потребує їх розширення в інших. У масштабах країни потрібно буде придумати, як переселити десятки тисяч чиновників, лікарів та правоохоронців з «райцентрів, що закриваються» в «опорні».

Все це означає величезні витрати для держави і місцевих адміністрацій. І це при тому що сьогодні в сільських районах не вистачає грошей навіть на бензин для «швидкої» і поліції.

НАСЛІДКИ ДЛЯ МІСТ. Більшість мігрантів із сіл відправляються не в сусіднє селище міського типу і навіть не в найближчий обласний центр, а в найбільші міста країни – Київ, Одесу, Львів. Там є робота, яка дозволяє винаймати «куток» або кімнату.

Не маючи можливості купити власне житло, така молодь приречена все життя його орендувати. До їхніх послуг – численні новобудови, де 75-90% квартир – однокімнатні. Крім того, мігранти охоче селяться в старому житловому фонді.

Зростання населення у великих містах також вимагає розвитку інфраструктури. В іншому випадку, виникають проблеми з нестачею місць у школах і дитсадках, причому не тільки у мігрантів, а й у сусідів по мікрорайону.

МОЖЛИВОСТІ. Скорочення населення в селах призводить до здешевлення цін на землю і нерухомість. Сьогодні в більшості районів можна купити цілком придатний для життя будинок з ділянкою за 2-5 тисяч доларів. І тільки на Західній Україні і в радіусі 50-100 км від найбільших міст нерухомість дорожчає до 10-20 тис. доларів за будинок.

Дешева нерухомість – це можливість для сіл залучати городян пенсійного віку, які хотіли б жити «ближче до природи». Однак така міграція навряд чи стане масовою, до тих пір поки сільська інфраструктура – дороги, транспорт і медицина – залишаються в занедбаному стані.

Ще півстоліття тому українці вважалися сільською нацією. Сьогодні села вимирають, а молодь масово мігрує до великих міст. При цьому інфраструктура і якість життя страждають і в сільській місцевості, і в містах. Держава поки що не реагує на ці виклики, проте вже через 10 років «сховатися» від них уже не вийде.

Поделиться

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами