Україна ризикує залишитися без вина. Чому так?

В Україні планують скасувати мита на винну продукцію. Українські підприємства бояться не витримати конкуренції з європейськими винами.

ФАКТ. Київ зобов’язався скасувати мита на винну продукцію за умовами Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Мита почали скорочувати в 2016 році, а їх повне скасування запланували на 2021 рік.

ПРОБЛЕМИ Є. Український клімат сприятливий для виноробів, а умови ведення бізнесу і державна політика в цій сфері – ні. За словами народного депутата Андрія Вадатурського, виробники вина стикаються з кількома проблемами. Перша проблема – це нестабільна акцизна політика. Перегляд і підвищення акцизів відбувається регулярно і хаотично. Друга проблема – правовий статус землі. Інвестори не хочуть вкладати гроші в орендовану землю, оскільки виноградники закладаються мінімум на 50 років. Третя проблема – корупція. Щоб отримати всі дозвільні документи, до недавнього часу доводилося чекати кілька років.

КРОКИ НАЗУСТРІЧ. У 2016 році уряд скасував ліцензію на продаж вин для невеликих виробників. До цього як малим, так і великим підприємствам доводилося платити 500 тис. гривень на рік. У 2018 році спростили процедуру отримання ліцензії невеликими виноробними. Раніше їм доводилося збирати до 160 дозвільних документів. Тепер зареєструвати виробництво можна за 5 днів. Також у 2018 році на підтримку садівництва і виноградарства Кабмін виділив 300 млн. гривень.

ЦЬОГО НЕДОСТАТНЬО. За словами директора асоціації «Виноградарі і винороби України» В’ячеслава Пономарьова, в 2021 році українські виробники можуть стати неконкурентоспроможними навіть на внутрішньому ринку. Українські та європейські винороби від початку знаходяться в нерівних умовах, оскільки в Європі галузь отримує фінансову підтримку від держави. Пономарьов зазначає, що 300 млн. гривень, виділених на підтримку виноградарства в Україні, недостатньо.

В’ячеслав ПОНОМАРЬОВ, директор асоціації:

Виноградарі отримають «копійки», оскільки фінансується у нас тільки 80% від саджанців. Жодніі інші роботи не фінансуються, не дивлячись на те що, як мінімум, 300 тис. гривень потрібно для того, щоб закласти гектар винограднику. І при вартості кредиту в розмірі приблизно 20% посадити новий виноградник без держпідтримки майже нереально.

Європейським виробникам, за словами В’ячеслава Пономарьова, допомагають продавати продукцію в інші країни, страхують урожай і відшкодовують його вартість в разі утилізації для регулювання цін на ринку. Також їм компенсують до 75% вартості інновацій і змін виноградників.

ПЕРСПЕКТИВИ Є. Незважаючи на те що якість деяких українських вин висока, компаніям все ще не вистачає маркетингового просування і ефективної логістики. Конкурувати в цьому плані з країнами-родоначальницями виноробства – Італією, Францією та Іспанією – важко.

Незважаючи на це, завдяки вжитим законопроектам малі українські виноробні зможуть розвиватися. У цьому впевнений винороб Валерій Петров, який займається виробництвом органічного вина. За його словами, органічне виноробство є трендом в усьому світі, тому майбутнє малих виноробів за ним.

За словами Андрія Вадатурського, Україні необхідно зосередитися на виробництві оригінальних вин з місцевих сортів винограду. Завдяки клімату Україна може стати «великою винною державою».

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами