Україна може втратити вчителів фізики і математики: чому так і що з цим робити?

Перший заступник голови комітету ВР з питань науки і освіти Олександр Співаківський опублікував статистику кількості вступників на педагогічні спеціальності «Математика» і «Фізика». Як виявилося, вже через кілька років ці предмети нікому буде викладати. EtCecetra з’ясовував, чому це сталося і чи є вихід.

ФАКТ. 346 вчителів математики та 109 вчителів фізики – це максимальна кількість випускників університетів, які через 6 років зможуть влаштуватися на роботу в українські школи. Про це на своїй сторінці у Фейсбук повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Олександр Співаківський, доклавши фотокопії статистики кількості вступників до українських ЗВО. Фахівець відзначив, що не більше 50% рекомендованих сьогодні до зарахування на бюджет абітурієнтів дійсно дійдуть до шкіл. Всі решта переведуться на інші спеціальності (в тому числі і на контракт), кинуть навчання або будуть відраховані з різних причин, відмовляться від роботи в школі на користь інших вакансій.

Співаківський називає ситуацію, що склалася, «вироком вітчизняній системі освіти».

КОМУ ДІСТАЛИСЯ СТУДЕНТИ? За результатами роботи алгоритму широкого конкурсу, рекомендації  до зарахування на бюджет отримали 109 абітурієнтів у 26 закладах вищої освіти. Причому деякі національні університети не отримали жодного місця  держзамовлення, наприклад, Дніпровський імені Олеся Гончара та Чернівецький імені Юрія Федьковича.

Найбільшу кількість місць держзамовлення за спеціальністю «Математика» отримали кілька найбільших університетів: КНУ ім. Шевченка, ЛНУ ім. Франка, Національні педагогічні університети імені Драгоманова і Сковороди. Однак ця кількість становить всього від 10 до 23 бюджетних місць по кожному ЗВО, що дуже мало для найбільших університетів, які, за ідеєю, повинні бути кузнями педагогічних кадрів.

ВИНЕН ШИРОКИЙ КОНКУРС. Олександр Співаківський упевнений, що широкий конкурс (розподіл бюджетних місць у ті вузи, куди йдуть абітурієнти, тобто за запитом самих вступників) поглиблює стагнацію педагогічної освіти. І спроби скоригувати цей процес за допомогою коефіцієнтів та інших тонкощів моделі широкого конкурсу ні до чого не приведе. Замість цього потрібно всіма можливими способами піднімати авторитет професії вчителя.

Олександр СПІВАКІВСЬКИЙ, заступник голови комітету Верховної Ради з питань науки і освіти:

Ми повинні говорити і про кардинальне підвищення заробітних плат вчителям, вирішення житлових проблем освітян, значне збільшення студентських стипендій на відповідних спеціальностях, поліпшення матеріальної бази навчальних закладів тощо.

У ШКОЛІ НЕ ВЧАТЬ. Про наступаючий кадровий голод у сфері природничих наук говорить і завідувач відділення фізики і астрономії Одеського національного університету ім. Мечникова Юрій Ницук. Причину цього він пояснює занепадом шкільної фізичної і математичної освіти. В результаті діти просто бояться вибирати ту ж фізику для складання на ЗНО. І показово, що лише 50 випускників шкіл цього року обрали цей предмет для тестування.

Раніше підтримувати набір абітурієнтів на плаву вдавалося завдяки тому, що обов’язковими для вступу на фізичну спеціальність були лише математика і українська мова. Третій предмет можна було вибрати, і, крім фізики, була можливість складати хімію або географію. За словами Юрія Ніцука, це дозволяло ОНУ ім. Мечникова ще 3-4 роки тому без зусиль набирати 50 фізиків на бюджет. Цього року вдалося набрати 11 чоловік на фізику і астрономію (без права викладання) і 6 на хімію і фізику (з правом викладання). Тобто – навіть збільшення кількості спеціальностей (а, по суті, штучний поділ однієї на педагогічну і наукову) не дало очікуваного ефекту, оскільки у школярів немає достатніх знань для складання ЗНО та подальшого навчання в університеті.

Володимир КОВТУНЕЦЬ, заступник міністра освіти і науки України:

Україна так захопилася гуманітаризацією освіти, що в дуже багатьох школах перестали всерйоз вивчати навіть математику. Без чого про фізику не варто й згадувати. У той же час, практично кожна країна у випускника середньої школи перевіряє володіння двома ключовими предметами: рідною мовою і математикою. Неприпустимо в подальшому продовжувати практику, коли у випускника є вибір: здавати ДПА з математики або історії.

НЕ ТІЛЬКИ З ПЕДІНУ. Теоретично, врятувати ситуацію зі шкільними кадрами могли б фахівці, які закінчували не педагогічні спеціальності. Наприклад, викладати інформатику цілком можуть випускники спеціальності «Комп’ютерні науки» або «Програмна інженерія». Вони володіють предметом, а головне – актуальними знаннями і навичками, які можна застосувати на практиці. Однак нинішній закон вимагає від учителя «педагогічного диплома».

Парадокс у тому, що діти, коли розуміють, що шкільного предмета їм не вистачає, звертаються за додатковими заняттями саме до таких фахівців – не обов’язково вчителів, але неодмінно до тих, хто знає предмет. Так відбувається, наприклад, у сфері іноземних мов. Учні шукають носія мови, людину, яка просто відмінно володіє іноземною, або професійного перекладача, який багато практикує. Шкільний учитель часто не може скласти конкуренцію таким фахівцям.

За відсутності альтернативи дипломованим педагогам єдиним виходом залишається заохочення абітурієнтів, щоб вони обирали для вступу саме педагогічні спеціальності і ставали вчителями фізики, хімії, інформатики, математики та географії. Але відсутність конкуренції під час вступу, як з’ясувалося – це не стимул. А за прикладом найпопулярніших серед абітурієнтів спеціальностей (міжнародна економіка, право, комп’ютерні науки) стимулом є перспективна кар’єра, високий доход і хороші умови праці.

Читайте також: УКРАЇНЦІ ЧАСТІШЕ ВИБИРАЮТЬ ГУМАНІТАРНІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ: ЧОМУ ЦЕ ПРОБЛЕМА?

Поделиться

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами