У школах вводять інтегрований курс. Що не подобається педагогам?

З нового навчального року в Україні почнуть пілотувати інтегрований курс природничих наук. Батьки дітей-гуманітаріїв ініціативу підтримують – вони раді, що дітям не доведеться багато сидіти над інтегралами і теоремами. А ось у педагогів і у тих, хто планував пов’язати своє життя з наукою, є багато побоювань і претензій до МОН. EtCetera з’ясовував, що може піти не так.

ФАКТ. МОН вибрало 100 шкіл, де в новому навчальному році в 10-11 класах задля експерименту введуть інтегрований курс природничих наук. Він буде поєднувати в собі уроки хімії, фізики, астрономії, біології та географії. Такі курси введені в багатьох країнах. В Україні вони стануть частиною реформи старшої школи, а саме – впровадження профільних старших класів.

Є ПЛЮСИ. Головна перевага такого курсу – економія часу. Сьогодні програми з фізики, астрономії, хімії та біології неузгоджені між собою. Одні і ті ж самі процеси вивчаються в різний час. Інтегрований курс дозволить уникнути дублювання тем і при цьому вивчати матеріал в комплексі – з різних сторін. Таким чином, сума уроків інтегрованого курсу буде менша від  суми окремих дисциплін. До того ж, у учнів мовних, спортивних та мистецьких шкіл вивільниться час, який вони зможуть приділити більш глибокому вивченню предметів за своїм профілем і підготовці до ЗНО.

У школах вводять інтегрований курс. Що не подобається педагогам?

НАУКА ПОМРЕ? Експерти побоюються, що через низьку популярність науки в українському суспільстві такі інтегровані курси відтягнуть на себе практично всіх учнів. Займатися за вузькоспеціалізованими напрямками буде нікому. А отже, страждатиме підготовка для вступу на такі напрямки в ЗВО. Це, на думку університетських викладачів, «доб’є українську науку». Наприклад, викладач київського природничо-наукового ліцею № 145 Вадим Зінчук упевнений, що діти після інтегрованого курсу не зможуть розраховувати на медичні спеціальності, агротехнології, інженерію, ІТ і майбутнє управління цими напрямками.

Якщо і йти таким шляхом, то як альтернативу школам з інтегрованими предметами потрібно створювати чисто наукові школи та ліцеї, або, як вважає географ Леонід Булава, спеціалізовані старші школи. Тоді у вітчизняної науки ще буде шанс на розвиток.

Є ще один варіант – ділити класи на групи, щоб частину предметів «гуманітарії» вчили за своєю програмою, а ті, хто вибрав науковий напрямок, – займалися за своєю. Щоправда, у багатьох українських школах старші класи і так малокомплектні, і ділити їх економічно невигідно.

Але це не скасовує ще одну проблему: не ясно, як до дітей з таким різним рівнем і якістю підготовки застосовувати єдині стандарти ЗНО.

У школах вводять інтегрований курс. Що не подобається педагогам?

ДОРОГУ ГУМАНІТАРІЯМ. Доцент Ужгородського національного університету Наталя Кондрук каже, що МОН сьогодні займається цілеспрямованою гуманітаризацією освіти. Вона стверджує, що у сучасних школярів уже немає підстав для вивчення природничих наук. І це відбувається не тільки на рівні шкіл, а й на рівні ЗВО, оскільки вони взаємозалежні. В результаті Міністерство опинилося в замкнутому колі: викладати природничі науки якісно нікому, тому що університети не готують таких фахівців; не готують, тому що готувати нікого – ніхто не вступає; не вступає ніхто, тому що в школі ці дисципліни викладають вкрай погано. І вихід з цього кола вибрало не найкращий – знизити вимоги у більшої частини учнів і зробити нормою низькі набори на педспеціальності.

Для батьків школярів вибір на користь «гуманітарних» класів і шкіл очевидний. До дев’ятого класу діти ще не можуть визначитися з майбутньою професією, а тому вибирають шлях найменшого опору, тобто інтегрований курс, де явно менше навантаження.

Однак експерти впевнені, що сьогодні потрібно починати з двох рішень: підвищення зарплат педагогам і більш жорсткого відбору на педагогічні спеціальності. Тобто: спочатку підвищити престиж професії і підготувати кадри для реформи, а вже після цього – міняти програми і експериментувати зі старшою школою.

ЦЕ ВСЕ – МІФИ! Керівник групи авторів однієї з чотирьох програм інтегрованого курсу Тетяна Засєкіна запевняє, що всі побоювання з приводу деградації освітньої системи базуються на міфах. Наприклад, про те, що окремі предмети зникнуть взагалі.

За словами Засєкіной, школам надали автономію, тому вони самі можуть вирішувати, яку програму використовувати, і навіть розробляти власні програми. Міф про те, що для інтегрованих предметів немає підготовлених кадрів, експерт також відсікає. За її словами, кілька ЗВО вже ввели нову спеціалізацію – вчитель природничих наук, – і кількість таких закладів буде рости. Крім того, в українських школах вчителі і без того часто поєднують викладання декількох предметів, а 10% вчителів фізики не мають профільної освіти.

До речі, в МОН зазначають, що на тлі гучного протесту проти інтегрованого курсу більшість шкіл так і не скористалися створеним раніше механізмом впровадження профільних предметів. Наприклад, підручники з фізики профільного рівня захотіли отримати тільки 5% навчальних закладів, а з географії – 1%.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами