Стан української мови в Україні: що змінилося за 2018 рік

Громадський рух «Простір свободи» оприлюднив аналітичний огляд «Становище української мови». Автори огляду використовували статистичні дані, результати соціологічних досліджень та власний моніторинг. EtCetera вибрав ключові цифри та факти, які відображають реальне становище української мови у різних сферах суспільного життя в Україні.

ШКОЛИ. Частка шкіл з українською мовою навчання у 2018/19 навчальному році – 92%. Відсоток коливається залежно від області: у Рівненській – 100%, у Донецькій – 63%.Шкіл з російською мовою навчання – 7%, з іншими мовами навчання – 1%.

У 2017/18 навчальному році українською мовою навчалося 90% школярів, у 2018/19 навчальному році – майже 91%. Частка учнів, що навчаються російською, знизилася за останній рік з 9 до 8%.

Протягом 2017/18 навчального року українською мовою навчалися 91,1% першокласників, у 2018/19 – 95,2%. Частка першокласників, що навчаються російською, за рік упала з 7,9% до 3,8%.

Найбільше зростання кількості першокласників з українською мовою навчання відбулося у південно-східних областях:

–  Донецькій області – з 76% до 99%;

–  Запорізькій – з 78% до 88%;

– Луганській з 74% до 89%;

– Одеській з 71% до 87%;

– Харківській з 72% до 80%;

– Херсонській – з 89% до 98%.

У деяких містах ця частка становить 100%: наприклад, в Авдіївці, Дружківці, Торецьку, Добропіллі, Костянтинівці, Покровську, у всіх сільських районах Донеччини, у більшості районів Луганської області, а також у Рубіжному.

Водночас, дослідники зазначають, що реальна мовна ситуація в закладах освіти відрізняється від статистичних даних. У багатьох формально українських школах, особливо на Сході та Півдні країни, освітній процес, особливо за межами уроків, де-факто здійснюється російською.

Стан української мови в Україні: що змінилося за 2018 рік

КНИГОВИДАННЯ ТА ПРЕСА. Згідно з даними, отриманими до 22 жовтня 2018 року, – 73% від усіх назв і 76% від сумарного накладу книг було видано українською мовою. Це на 1-2% перевищує минулорічні показники.

А ось преса лишається переважно російськомовною. Українською видається 33% накладу газет і 27% накладу журналів та інших періодичних видань.

КІНОПРОКАТ. У 2017 році в прокат вийшло 22 фільми, знятих українською мовою, за неповних 10 місяців 2018 року – 53 фільми. Це, відповідно, 7% і 16% від загальної кількості фільмів у прокаті. Майже всі фільми, що демонструють в українському кінопрокаті, дублюються або озвучуються українською.

ТЕЛЕБАЧЕННЯ. Згідно з результатами моніторингу шести найрейтинговіших загальнонаціональних телеканалів, який був здійснений наприкінці жовтня 2018 року (з 18:00 до 22:00 у неділю 28 жовтня та у вівторок 30 жовтня):

– програми українською мовою тривали 30 годин 55 хвилин ( 64,4% часу);

– програми українською та російською мовою – 13 годин 35 хвилин (28,3%);

– програми російською мовою – 3 години 30 хвилин (7,3%).

Таким чином, частка у 75%, встановлена законом, не досягається. Проте це не означає, що канали порушують закон – вони використовують прогалини в ньому, які дозволяють вважати виразно двомовні програми  як україномовні. А під час моніторингу враховувався реальний час україномовних, російськомовних і двомовних програм.

РАДІО. За підсумками моніторингу радіоефіру, який було здійснено у першому півріччі 2018 року: загальнонаціональні радіостанції в середньому транслюють 54% українських пісень, а місцеві й регіональні – 48%. Це при мінімально визначеній законом квоті у 30%.

Також у першому півріччі 2018 року зріс обсяг ведення передач на радіостанціях державною мовою: в ефірі загальнонаціональних радіостанцій – до 84 %, а регіональних та місцевих – до 92 %.

Стан української мови в Україні: що змінилося за 2018 рік

ЗАКЛАДИ ХАРЧУВАННЯ. Громадський моніторинг було здійснено у 26 обласних центрах України (окрім окупованих), містах з населенням понад 300 тисяч людей (Кривий Ріг, Маріуполь), а також Краматорську і Сєверодонецьку. Загалом досліджено 260 закладів у центральних частинах населених пунктів.

Лише у 40% закладів вивіски українською мовою (до цього числа також зараховано назви, які однаково читаються українською й російською). Вивіски російською – у 13% закладах. Популярними залишаються вивіски латинськими літерами (англійською, італійською, інколи французькою чи іншими мовами).

Відсоток закладів, у яких наявне меню українською мовою, зріс на 10% та становить у 2018 році уже 74%. Разом із тим, у 25% закладів україномовного меню немає (це стосується закладів Маріуполя, Сєверодонецька, Кривого Рогу та Запоріжжя). Попередній моніторинг був здійснений 7 років тому, і частка закладів на Півдні та Сході України, в яких є меню українською мовою, зросла на 28% – з 46% до 74%.

У 56% закладів харчування офіціанти чи бармени одразу відповідали українською мовою клієнтам, які зверталися до них українською. У минулому році таких було 49%. У 38% закладів харчування персонал спілкувався винятково російською мовою, незважаючи на українську мову клієнта. Така ситуація є домінуючою в містах Сходу та Півдня, однак нерідко трапляється і в центральних областях. У неофіційних бесідах персонал декількох закладів зізнавався, що такою є вказівка керівництва – спілкуватися винятково російською.

Стан української мови в Україні: що змінилося за 2018 рік

ІНТЕРНЕТ. Згідно з результатами дослідження громадського активіста Станіслава Свідлова, серед 100 найпопулярніших серед українців сайтів україномовних – лише 10%. Це на 1,6% менше, ніж у 2016 році. Частка російськомовних сайтів також зменшилась на 3,7% і становить 63,1%. Частка двомовних сайтів збільшилася на 5,3% – до 27,5%. Як і раніше, у двомовних сайтах часто російська версія є основною, а українська вторинною.

За даними socialblade.com, серед 250 найпопулярніших українських YouTube-каналів україномовними є лише 7,2%. Російськомовні канали становлять 65,2%. Двомовні – 16,4%, англомовні – 11,2%. За даними charts.youtube.com, серед 100 найпопулярніших пісень, музичних відео та виконавців домінує російськомовний продукт. Він складає 74%, 70% та 62% відповідно. Україномовні пісні складають 6%, 8% та 7%.

ВИСНОВКИ. У 2018 році позиції української мови зміцнилися насамперед на радіо й телебаченні, а також в галузі освіти. Проте в інших сферах суспільного життя, у тому числі сфері послуг (включно з інтернет-послугами), друкованих медіа тощо, позиції української мови значно слабші.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами