Сьогодні – 30 років від дня трагедії на Київському поштамті. Як це було?

Рівно 30 років тому, 2 серпня 1989 року в центрі Києва обрушився портик Головпоштамту, поховавши під своїми руїнами 13 осіб. EtCetera згадує, що відбувалося в той день, що залишився в пам’яті киян як «чорна середа».

ЩО ТРАПИЛОСЯ? Як і зараз, київський поштамт у 1989 році був для городян звичайним місцем, де призначали зустрічі. Так що, тут завжди юрмилися люди. Крім того, того дня в Києві накрапав дощ, і люди ховалися від негоди під навісом.

Вхід в будівлю ремонтували, тому люди стовпилися у вузькому проході, обгородженому невисоким парканом. О 16:20 мешканці сусідніх кварталів почули гуркіт. Колони і козирок Головпоштамту, що спирався на них, обвалилися. Під купою уламків з вигадливих капітелей, обірваної арматури і фрагментів цегляної кладки виявилися 13 осіб. Робочі, які ремонтували поштамт, незадовго до цього пішли обідати – інакше жертв могло б бути значно більше.

ЯК РЯТУВАЛИ? Першими розбирати завал кинулися звичайні перехожі. Серед них було чимало десантників, які відзначали в центрі міста день ВДВ. Через кілька хвилин до них приєдналися пожежники, будівельники, міліціонери і підрозділи цивільної оборони.

ЖЕРТВИ. Двох людей, які опинилися під завалом, відразу ж відправили до лікарні. Їх вдалося врятувати, хоча один з них залишився без обох ніг. Решті медична допомога була вже не потрібна. Трагедія на Головпоштамті забрала життя п’ятьох киян, молодого подружжя-москвичів, одного туриста зі Старого Оскола і трьох жителів Сахаліну – чоловіка, жінку і дванадцятирічного хлопчика.

ХТО ВИНЕН? По місту відразу ж поповзли найнеймовірніші чутки про причини трагедії. Згадали, що за два місяці до обвалення якийсь жартівник нібито телефонував до міліції і запевняв, що в будівлі Головпоштамту закладена бомба. Говорили і про те, що поштамт будували полонені німці, які нібито спеціально зробили будівлю неміцною, щоб помститися за поразку у війні. Утім, ця версія не витримувала ніякої критики: Будинок зв’язку будували з 1952 по 1957 роки, коли ніяких полонених німців на радянських будівництвах вже не було.

Справжні причини аварії виявилися банальними. Робочі, які ремонтували будинок, демонтували облицювальну плитку, яка разом із цементним прошарком становила єдине ціле з колонами. Така «полегшена» структура портика не змогла витримати власної ваги (близько 700 тонн).

ЩО БУЛО ДАЛІ? Козирок Головпоштамту швидко відновили. Однак нова плитка на колонах, що виділялася на тлі темного старого покриття решти будівлі, ще довго нагадувала городянам про те, що трапилося.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами