Складне дитинство: як жили маленькі українці XVIII століття

Життя більшості дітей нашого часу разюче відрізняється від дитинства їхніх однолітків, що жили 200 і навіть 100 років тому. Батьки сучасних чад цікавляться їхніми переживаннями та інтересами, розважають, розвивають їх здібності за різноманітними  методиками і практично не випускають з поля зору. Зрозуміло, що це стосується не всіх дітей, але такою в нашому розумінні має бути нормальна батьківська  турбота. У  XVIII столітті панувало зовсім інше уявлення про дитинство. Історик Ігор Сердюк зацікавився темою дитини і дитинства в той період і написав книгу «Маленький дорослий. Дитина й дитинство в Гетьманщині XVIII ст.».

СКУПІ ДАНІ. Дослідити ставлення українців того періоду до дитинства виявилося вкрай складно: письмові джерела розповідають, в основному, про війну і політику. В церковних книгах фіксували тільки факт народження, хрещення, одруження і смерті. Трохи більше інформації дають судові справи і записи про злочини.

СКІЛЬКИ ЇХ? Все населення Гетьманщини становило близько 2 млн. чоловік. З них майже половину складали діти до 14 років – таких було 800 тисяч. Тобто мало не в кожній родині була дитина, і не одна.

БАГАТО ЧИ МАЛО? Уявлення про традиційну велику українську сім’ю сформувалися у другій половині XIX століття, коли розвиток земської медицини знизив дитячу смертність, але методи контрацепції ще залишалися недоступними широким масам. Тобто дітей все ще народжувалося багато, але вже більшість з них доживали до зрілого віку.

Але за сто років до того ситуація була інакшою. Наприклад, у поета і вельми заможного чоловіка Василя Капніста було 15 дітей. З них вижили шестеро, хоча їм були доступні кращі медицина і харчування того часу. У середній же родині було від двох до чотирьох дітей.

НЕДОЛЮДИНА. До певного віку дитина уявлялася не зовсім людиною – у неї інші пропорції тіла, вона не вміє ходити, говорити і обслуговувати себе. З точки зору народної міфології, вона була ближче до духовного світу, ніж до людського.

Наприклад, вважалося, що душі померлих нехрещених дітей перетворювалися в русалок або потерчат.

З ЧУЖОГО ПЛЕЧА. Ставлення до дитинства як до особливого людського стану тоді не було: до семи років діти були самі по собі, їх вважали нетямущими і одягали в довгі сорочки, незалежно від статі. А після семи років дитина отримувала право носити майже дорослий одяг, часто перешитий з батьківського.

Спеціального дитячого одягу тоді не шили – діти швидко ростуть, а одяг цінувався високо,його навіть купували іноді в розстрочку.

Б’Є – ОЗНАЧАЄ ЛЮБИТЬ? Необмежена влада в родині тоді належала батькові, який часто підтримував порядок в домі за допомогою фізичного насильства. Дітей били всі. Це не вважалося чимось ганебним, якщо тільки дитину не забивали до смерті.

ПРАЦЯ ДЛЯ ВСІХ. Дітей виховували в праці, яка часто була частиною гри. З 6-7 років малюки вже допомагали по дому і пасли гусей. Дівчатка виконували домашню роботу, дбали про молодших братів і сестер.

ПРАВА ЧИ БЕЗПРАВ’Я? У Гетьманщині одночасно діяли і закони Російської імперії, і Магдебурзьке право, і Литовський статут. Всі ці документи передбачали більш-менш гуманне ставлення до дітей. За аборт або вбивство новонародженого карали смертю або засланням.

Закононароджена дитина, яка залишилася сиротою, мала право успадковувати майно батьків. Але в практиці судів дитина завжди програвала дорослому, а показання свідків дітей не враховувалися. Якщо господар до смерті забивав маленького працівника, йому загрожував всього лише штраф.

ХОРОШІ БАТЬКИ. Щоб вважатися такими батьками, що відбулися, українцям того часу досить було уславитися заможними, працьовитими, побожними, такими, що забезпечували сім’ю всім необхідним. Що відбувалося всередині сім’ї, нікого не хвилювало.

Чи зазнавали діти побоїв і морального пресингу з боку батьків, суспільство не цікавило. Головне, щоб були здорові і нагодовані. І це, на щастя, разюче відрізняється від сучасного погляду на щасливе дитинство.

Читайте також: ПУБЛІЧНИЙ СЕКС І КОРИЧНЕВА СУКНІ: ЯК СВЯТКУВАЛИ УКРАЇНСЬКЕ ВЕСІЛЛЯ В КОЗАЦЬКІ ЧАСИ

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами