ШКОЛА: Які зміни чекають українських школярів?

Нинішньому роботодавцю потрібні креативні, багатозадачні і критично мислячі співробітники, які вміють працювати в команді, самостійно приймати рішення і не бояться брати на себе відповідальність. Чи вчить цьому типова українська школа? Скоріше ні, ніж так. Сучасна система освіти, як говорила Долорес Амбридж, яка була директоркою найвідомішої магічної школи в історії літератури, спрямована не на практичне застосування знань у житті, а на успішну здачу іспитів. Особливо це стало помітно після впровадження Зовнішнього незалежного оцінювання. Ні, відмовлятися від ЗНО ніхто не поспішає. Як мінімум, одну свою задачу воно виконує успішно – зводить до мінімуму корупцію. Що ж робити з рештою багами системи, яка вже в 1980-х почала себе морально переборювати і тільки по інерції ще давала непогані результати аж до 1990-х? Відповідь одна – глобально реформувати.

СПОЧАТКУ – ЗАКОН. Є всі підстави вважати, що Закон про освіту таки приймуть цієї осені. У першому читанні за нього проголосувало 277 осіб з 360 зареєстрованих. Це відчутна перевага. Крім того, сам прем’єр-міністр Володимир Гройсман висловив упевненість, що закон буде прийнятий, можливо, навіть у вересні.

ШКІЛЬНА АВТОНОМІЯ. Однією з ключових складових закону є положення про автономію освітніх установ. Згідно з документом, держава гарантує академічну, організаційну, кадрову і фінансову автономію навчальних закладів, які відтепер матимуть право самостійно приймати рішення з будь-яких питань в межах своєї автономії. Це положення підтримують багато педагогів.

Так, співзасновник приватної школи «Афіни» (Київ) та ініціатор створення Національної асоціації незалежних шкіл України Олексій Греков переконаний, що автономія шкіл і відмова від державної монополії на програми, підручники і форми контролю дуже важливі. Таким чином можна в максимальному обсязі врахувати освітні потреби кожного регіону.

– У США кожен штат має своє міністерство освіти, – каже Греков. – У Канаді – кожна провінція працює за своїм куррикулумом (стандартом). Та що там Америка! Навіть Іспанія, менша за розміром, ніж Україна, розділена на 17 автономних областей, і кожна має свій уряд, своє міністерство освіти і свої власні освітні стандарти.

З програмами, правда, все трохи складніше, але і в цьому плані зрушення очікуються. Головна з них – 12-річне навчання. Тут вже противників досить багато. Наприклад, керівник одеської приватної школи художньо-естетичного профілю ім. К.К. Костанді Валерій Токарев впевнений, що змінювати термін навчання і розтягувати програму немає потреби. Такий експеримент незалежна Україна вже ставила, але він провалився, чим й довів свою непотрібність.

ЧОГО БОЯТЬСЯ ПЕДАГОГИ? Відзначимо також, що в багатьох школах з побоюванням і скептицизмом ставляться до реформи, чекаючи нову плутанину з підручниками і програмами. З досвіду педагогів, кожен такий експеримент б’є по якості освіти і призводить до погіршення річних результатів учнів.

– То книги чекаємо по три-чотири місяці, то якісь спеціальні зошити. Потім виявляється, що в нових підручниках мільйон помилок, а в зошитах теми розташовані в хаотичному порядку. Тільки звикнемо, переглянемо всі завдання, відзначимо помилки – знову нова програма, – ділиться одеський викладач Дмитро Нєдєлін.

Однак незважаючи на труднощі впровадження нововведень, цей процес неминучий. В уряді зазначають, що кожен рік зволікання коштує українському суспільству занадто дорого: мережа освітніх установ стає все більш витратною і малоефективною, а кадрова проблема постає все гостріше. Тому так чи інакше, але реформу чекають всі.

П’ЯТЬ НАПРЯМКІВ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ:

  • забезпечення якості освіти (створення центрів якості освіти та проведення об’єктивних статистичних досліджень)
  • впровадження нових підходів і методик (це не тільки забезпечення навчального процесу новими книгами і програмами, а й дебюрократизація роботи вчителя)
  • зміна статусу викладача (підвищення кваліфікації, нові профстандарти, незалежна сертифікація)
  • перебудова шкільної мережі (створення опорних шкіл і установ III рівня акредитації)
  • оновлення змісту освіти (введення стандартів освіти: початкової, базової середньої та профільної).

ГРАФІК ВПРОВАДЖЕННЯ РЕФОРМИ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

2018 рік – в школу піде перший клас нової української школи

2022 рік – буде зупущена базова середня освіта

2027 рік – буде зупущена профільна школа

2029 рік – першоклашки 2018 року перейдуть у 12-й клас

Анна МЯЧИНА

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами