Ширвжиток по-українськи: як змусити економіку працювати і уникнути криз

Більшість непродовольчих товарів в Україні – імпортні. Ми закуповуємо за кордоном майже всі – від зубної пасти до автомобілів. Тим часом, стратегія заміщення імпорту вітчизняною продукцією здатна дати потужний поштовх економіці країни і убезпечити її від постійних криз. 

ДІАГНОЗ. Економіка України живе завдяки експорту сировини. Ми продаємо зерно і метал, соняшникову олію і хімікати, але змушені імпортувати у величезних кількостях найнеобхідніше – одяг, побутову техніку, миючі засоби та ліки. За даними Держстату, дві третини промтоварів в наших торгових мережах – іноземного виробництва. Оптовий товарооборот імпортних товарів у 2017 році досяг трильйона гривень, чи 36% ВВП країни.

Вибір невеликий, якщо потрібно купити, наприклад, друкарське обладнання (краще – в Німеччині) або автомобіль (вітчизняний автопром вже багато років дихає на ладан, а автомобілі – навіть вживані – ми масово ввозимо з усього світу).

Україна закуповує за кордоном 76% ліків, а це вже питання національної безпеки. Імпортними є 90% побутової техніки, 84% косметики, 75% кераміки, 70% побутової хімії і одягу.

Можна багато говорити про те, як перетворити Україну в «складальний цех» Європи, але для початку варто наситити внутрішній ринок. Це дозволить створити сотні тисяч робочих місць, збільшити надходження до бюджету і скоротити трудову еміграцію. А головне – перемогти синдром «сировинного прокляття», через яке економіка України вже 15 років тупцює на місці.

СИРОВИННЕ ПРОКЛЯТТЯ. Аналітик Анатолій Амелін стверджує, що економіка нашої країни залежить від сировинних ринків на 87%. Ціни на метал і зерно постійно коливаються. І коли на світовому ринку починається спад (а він зазвичай триває 3-5 років), то в Україну приходить чергова глибока криза. Громадяни в першу чергу відзначають різке падіння гривні. Так відбувається тому, що імпорт починає серйозно перевищувати експорт. Гроші йдуть з економіки і національна валюта «йде в штопор».

Крім того, починається бюджетна криза, оскільки експортні (вони ж сировинні) галузі забезпечують левову частку ВВП, а виробництво товарів для внутрішнього ринку у нас не розвинене. Зіткнувшись зі зниженням надходжень до скарбниці, уряд починає посилено друкувати гривні, через що нацвалюта дешевшає ще стрімкіше.

ЩЕПЛЕННЯ ВІД КРИЗИ. Розвинуте виробництво товарів для внутрішнього ринку дозволило б «купірувати» обидві проблеми.

По-перше, скоротився б імпорт. Адже те, що раніше закуповувалося у В’єтнамі, тепер вироблялося б в депресивній Луганській області.

По-друге, вітчизняне виробництво – це великий плюс до ВВП, який не такий схильний до коливань на світових ринках і стає паличкою-виручалочкою для економіки і бюджету.

Розвиток внутрішнього ринку для того, щоб скоротити імпорт і зробити економіку більш стійкою, – стратегія не нова. Ще в 1930-і роки її з успіхом випробували в Бразилії, Аргентині та Мексиці. «Велика депресія» в США дала їм можливість створити основу місцевої індустрії і працевлаштувати мільйони безробітних. Пізніше на внутрішньому попиті піднімалися майже всі країни, що розвиваються, які сьогодні стали більш-менш успішними.

ХТО ВИНЕН? Україна – особливий випадок на світовій арені. Поки політики «топлять» електорат допотопними «смислами» і непрацюючими підходами, наша країна за рівнем життя котиться вниз, поступившись за останні 25 років Туреччини, Ірану, Таїланду і Марокко.

Імпортозаміщення в Україні могло б статися мимоволі, якби не бажання можновладців «доїти» дрібний і середній бізнес і перекладати на нього основне навантаження з наповнення бюджету. Зовсім інша політика діє відносно олігархів-експортерів сировини. Для них створені всілякі преференції.

За даними видання rev.org.ua, більшість з 100 найбільших підприємств України належать офшорним компаніям і виводять прибуток за кордон. В Україні – вони платять лише єдиний соцвнесок та податок на доходи фізосіб.

Економіст Данило Монін прогнозує, що в перспективі ситуація погіршиться. Популізм уряду Володимира Гройсмана привів до того, що в 2017 році видатки держави зросли з 40,5 до 43,5% ВВП. А в 2018 році навантаження буде ще вищим, адже після реформи охорони здоров’я витрати на цю сферу повинні бути не нижче 5% (в минулому році – 3,5%). Збільшення фінансування до 7% ВВП вимагає і реформа освіти – зазначає Монін на своїй сторінці в Фейсбуці.

Очевидно, що з таким податковим пресом і без усунення преференцій для олігархів виробляти навіть найпримітивніші товари в Україні буде невигідно.

ПРОГНОЗ. Директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко в своєму прогнозі на 2018 рік допустив, що через неправильну економічну політику уряду нас чекає черговий спад. При цьому, на думку експерта, він не залишить шансів керівництву України на парламентських і президентських виборах 2019 року. А нова команда, яка прийде до влади, буде змушена проводити реформи.

Якщо Устенко прав, то вже через 3-4 роки українців чекає «вал» з недорогих курток, капців, іграшок і навіть мобільних телефонів made in Ukraine. Як показує практика, якщо чиновники не заважають, а інвестор впевнений в гарному прибутку, запустити такі виробництва можна всього за 1-2 роки.

Насичення внутрішнього ринку вітчизняними товарами стане ознакою якісного розвитку економіки, поверне в рідні міста сотні тисяч трудових мігрантів, а також убезпечить нас від «сировинного прокляття» і нестабільної гривні. Але поки це тільки мрії, нехай і давно здійснені в багатьох країнах світу.

Читайте також: ДОЛАР ПО 40: ЕКОНОМІСТ НАЗВАВ НАЙГІРШИЙ І НАЙКРАЩИЙ СЦЕНАРІЇ ДЛЯ УКРАЇНИ

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами