Що потрібно знати про Іран і чи варто його боятися?

Іран останнім часом – в центрі уваги світової громадськості. Новини одна за одною тривожніші: Іран і Ізраїль обмінялися ракетними ударами в Сирії; США посилює санкції проти Тегерана, а Європа не може визначитися, як поводити себе в назріваючому конфлікті. Що не так з Іраном і чи дійсно ця країна загрожує безпеці в світі?

КОЛИ РОЗПОЧАЛИСЯ ПРОБЛЕМИ З ІРАНОМ? У 1979 році. До цього в країні існував монархічний режим на чолі з шахом. Цей режим співпрацював з США та іншими західними країнами і проводив реформи, спрямовані на модернізацію країни. Але прогрес у шахському Ірані поєднувався з бідністю, колосальною соціальною несправедливістю, придушенням інакомислення і свавіллям спецслужб. Це спровокувало революцію, в якій брали участь всі опозиційні сили: мусульманське духовенство, ліберали і ліві радикали. Однак переможцями виявилися саме ісламські богослови, які досить швидко розправилися зі своїми недавніми союзниками. Духовенство проголосило Іран ісламською республікою.

ІСЛАМСЬКА РЕСПУБЛІКА? ЦЕ ЩОСЬ ПОДІБНЕ ДО ІГІЛ? Ні. Насправді сучасний Іран досить далекий від ідеалів ісламських фанатиків. Дійсно, вищим керівником країни є «верховний лідер», який обирається довічно з числа духовенства. Але його завдання – грати роль арбітра між різними гілками влади та елітами. «Верховний лідер» втручається в поточний політичний процес тільки в разі крайньої необхідності.

Вважається, що останнє слово в країні належить ісламським правознавцям. Однак це зовсім не означає, що вся влада належить духовенству. Держслужбовцям зовсім не обов’язково бути священиками – вони повинні тільки сповідувати іслам і виконувати всі релігійні приписи. Шаріат повністю регулює лише сімейне і спадкове право. А мандрівники розповідають, що іранське суспільство – набагато менш релігійне, ніж, наприклад, суспільство Саудівської Аравії.

АЛЕ В ІРАНІ – ДИКТАТУРА? Важке питання. У порівнянні з тією ж Саудівською Аравією або Об’єднаними Арабськими Еміратами, Іран набагато більш демократична держава. Тут проводяться вибори президента і парламенту. Щоправда, висувати свої кандидатури на виборах можуть тільки ті, хто не ставить під сумнів принципи ісламської республіки. Зате з питань економіки, соціальної сфери і зовнішньої політики у кандидатів можуть бути дуже різні погляди. У країні діють різні партії і профспілки.

У той же час, деякі політичні рухи залишаються під забороною, діє цензура (в тому числі в інтернеті), опозиційні активісти зазнають переслідувань. Тому час від часу Іран стрясають масові протести на кшталт «зеленої революції» 2009 року або виступів початку 2018 року.

ЧОМУ ВОНИ НЕ ЛЮБЛЯТЬ АМЕРИКУ Й ІЗРАЇЛЬ? Режим шаха вважався проамериканським. Відповідно, революція 1979 року проходила, серед іншого, і під антиамериканськими гаслами. У свою чергу, в Вашингтоні повалення шаха сприйняли як втрату важливого союзника, а до нової влади в Тегерані поставилися вороже. Іран відповів тим же. Звідси й конфлікт.

Лідери Ірану сприймають Ізраїль як найближчого союзника США в регіоні. Як тільки відносини з Вашингтоном загострюються, в Тегерані починають звучати антиізраїльські заяви, іноді дуже радикальні. Крім того, Іран намагається представити себе лідером мусульманського світу, тому постійно звинувачує Ізраїль в пригніченні палестинських арабів. Нарешті, підступним «сіоністам» завжди легко приписати будь-які внутрішньополітичні чи соціально-економічні труднощі.

Відзначимо, що, незважаючи на непрості відносини з Ізраїлем, єврейська громада в самому Ірані не відчуває особливих труднощів і навіть представлена ​​в парламенті країни.

ТО ЧОГО ВОНИ ВЗАГАЛІ ХОЧУТЬ? Офіційно Тегеран неодноразово заявляв, що представляє інтереси мусульман у всьому світі. Втім, не всім мусульманам таке «представництво» до душі. У тому числі й тому, що в Ірані панує шиїтський напрям ісламу, тоді як більшість мусульман належить до сунітського напрямку.

У будь-якому випадку, це просто риторика. В реальності лідери Ірану дуже прагматичні. Тегеран відстоює не стільки «загальну мусульманську солідарність», скільки свої національні інтереси. Наприклад, під час конфлікту в Нагірному Карабасі Іран підтримував християнську Вірменію проти мусульманського Азербайджану. А головним конкурентом Тегерана на Близькому Сході є мусульманська Саудівська Аравія.

Загалом, Іран – досить сильна (і з військової, і з економічної точки зору) держава, яка претендує на лідерство в регіоні. Тому Тегеран активно втручається в політичні та військові процеси в сусідніх Іраку і Сирії.

А З УКРАЇНОЮ У НИХ ЯКІ ВІДНОСИНИ? Цілком партнерські. За підсумками 2017 року, Іран посів дев’яте місце серед країн, в які Україна продає свою сільгосппродукцію. Крім того, наша країна поставляє Тегерану енергетичне обладнання для нафтогазової сфери і бере участь в загальних авіабудівних проектах.

Читайте також: САНКЦІЇ ПРОТИ ІРАНУ УДАРЯТЬ ПО КОЖНОМУ УКРАЇНЦЮ

 

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами