За прогнозами експертів, новий парламент буде як мінімум на 60% складатися з нових облич. Більшість цих людей представлятимуть нове покоління українців. EtCetera розбирався, як це вплине на роботу парламенту.
ФАКТ. Народний депутат Ігор Попов звернув увагу на те, що новий парламент складатиметься з людей нового покоління – українців, які народилися у 1975-1985 роках. Зараз при владі перебуває покоління 1960-1965 років народження. Попов наголошує, що оновлення відбувається у всіх політичних течіях, не лише в нових партіях. Крім цього, «молодіють» й голови держадміністрацій. За словами нардепа, нове покоління заробило свої гроші та знання на вільному ринку, а не як чинні політики – на радянських підприємствах.
EtCetera розпитав експертів, чи вплине вік нових народних депутатів на роботу Верховної Ради та стиль управління.
НЕ ВІК ГОЛОВНЕ. Кандидат політичних наук, політолог Ярослав Телешун зазначає, що зміна поколінь – це не зміна якості політичного істеблішменту. За його словами, розмови про «нове покоління» – це технологія і спроба підмінити запит суспільства на якість і нові моделі управління.
Ярослав ТЕЛЕШУН, політолог:
Суспільство цікавить не те, наскільки гарний та молодий політик. Суспільство цікавить, наскільки наш політичний клас може вирішити питання бідності, війни тощо. А питання віку – це як поверхневий ремонт старої системи. Тому доречно говорити не стільки про вікові зміни, скільки про якісні. Адже є якісні управлінці та менеджери в публічній сфері, які не прив’язані до вікових рамок. Професійні політики є як серед старшого покоління, так і серед молодого.
Експерт не вважає, що вік нардепів може стати визначальною характеристикою змін в політичному процесі. Як свідчить практика, вік не завжди є визначальним в ефективності, спроможності реагувати на виклики та вирішувати проблеми.
ЧИ ВИСТАЧИТЬ ДОСВІДУ? Політолог Павло Бульдович вважає, що зміна поколінь може мати як позитивні, так і негативні наслідки.
Павло БУЛЬДОВИЧ, політолог:
Дійсно, ми можемо стати свідками історичного оновлення Верховної Ради, адже щонайменше 2/3 людей у парламенті будуть новими обличчями. І значною мірою – це молоді люди, люди із західною або якісною українською освітою. Це люди з сектору громадського активізму, які були ініціаторами різних корисних для України проектів. Відповідно, це люди з новим мисленням, цінностями, світоглядом. Це позитивно, це плюс.
Водночас, постає питання їхнього досвіду та компетенції. За словами політолога, невідомо, чи розуміються ці нові люди в політичних процесах, чи мають бачення, як розвиватиметься та чи інша сфера. Якщо ні, то виникає питання до їх автономності та незалежності.
Павло БУЛЬДОВИЧ, політолог:
Якщо у депутатів не буде власної позиції, це несе відповідні загрози. Може виникнути партійна диктатура, коли централізовані рішення будуть ініціювати партійні боси, а сіра маса буде голосувати за всі законопроекти. Це неправильно, не демократично, і це не змінить якість Верховної Ради.
Експерт додав, що йому не подобається прихід у владу великої кількості артистів, співаків та представників шоу-бізнесу. За його словами, за часів Віктора Ющенка артистів брали у списки для підвищення популярності партії, формування «партійних вітрин». Сьогодні ж відомі люди, переслідуючи власні амбіції, самі прагнуть потрапити до списку.
Павло БУЛЬДОВИЧ, політолог:
Наскільки вони будуть ефективними як законодавці? Я не кажу про законотворчі моменти. Зрозуміло, що у них будуть свої команди юристів. Питання в баченні, адже країна перебуває у складній ситуації, як ззовні, так і всередині. І тут потрібні стратегічні підходи, позиція, треба розуміння ситуації. Тому до таких людей виникають питання.
РОМАНТИКА. Політолог, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко вважає, що на початку роботи у нових депутатів буде багато «романтичних» думок про те, що все можна змінити і поміняти. Буде багато інфантилізму, емоційності, але з часом все пройде. Експерт погоджується, що будь-яке покоління характеризується набором певних ознак, тому, звичайно, омолодження Верховної Ради впливатиме на засоби, які депутати використовуватимуть в спілкуванні з електоратом. Утім, парламент – це інституція, у якої є свої правила гри, тому не можна сказати, що все кардинально зміниться.
