Реформа освіти в Україні за фінським шляхом може зазнати краху: чому?

У реформі освіти Україна орієнтується на європейський досвід, зокрема фінський. Фінляндія дійсно займає одне з лідируючих місць у світі за якістю шкільної освіти (про це говорять результати PISA). Принаймні, була до того, як на арену вийшли Сінгапур, Гонконг, Тайвань, Південна Корея і Шанхай. Однак світ продовжує намагатися навчитися у фіннів ефективно навчати дітей. EtCetera з’ясовував, наскільки успішним може бути копіювання чужого досвіду.

ЗА ШАБЛОНОМ. Досвід Японії, Норвегії та інших країн, які вже намагалися побудувати у себе систему освіти за принципом фінської, показав, що, якими б не були настрій і фінансова готовність, захід може провалитися. Причина в тому, що освіта має в собі потужну соціокультурну складову. Вона здатна прийняти, переробити під себе або повністю відкинути чужорідну модель. Але це не означає, що хтось в уряді погано старався або мало грошей було виділено на реформу. Справа в тому, наскільки нова модель гармонійна в поєднанні з менталітетом людей, соціальним становищем сімей, особливостями взаємовідносин у цьому суспільстві (між представниками різних поколінь або статей, наприклад). Для фіннів їх система виявилася абсолютно гармонійною (хоча ще належить з’ясувати, чому країна втратила свої позиції у двох останніх рейтингах PISA). Але чи буде вона такою ж для нас? Адже освітня система – це не бренд одягу і не мережа ресторанів швидкого харчування, які найчастіше є однаково успішними в будь-якій країні.

В ЧОМУ РІЗНИЦЯ? Відмінності між Фінляндією та Україною більш ніж очевидні: в менталітеті, рівнях життя і соціальної забезпеченості, демократії та верховенстві права, політичній і соціальній стабільності. Освітні цілі у наших держав теж відрізняються. Фінни прагнуть виростити щасливих самодостатніх і творчих громадян з необхідними для сучасного життя навичками. Українська школа готує дітей до здачі ЗНО. І цим все сказано. Немає розуміння того, яким повинен бути український громадянин, якими цінностями він повинен володіти, яке майбутнє його чекає.

ТРИ ПРИЧИНИ КРАХУ. Автор освітньої платформи 7W, засновник і директор ліцею «Гранд» Володимир Співаковський в інтерв’ю освітньому порталу Освіторія назвав три причини можливого краху фінської моделі в Україні:

1 Брак довіри. У Фінляндії немає такої кількості паперової звітності та перевірок, як в Україні, тому що держава довіряє вчителям. Учитель для батьків є авторитетом, і вони довіряють йому у виборі методики виховання. Педагоги покладаються на добропорядність дітей, тобто вірять, що ті не обдурять, не спишуть, не підроблять оцінку.

2 Український дітоцентризм. В Україні батьки і вчителі живуть за принципом: все найкраще – дітям, а це найкращий спосіб виховати егоїстів. У Фінляндії ключова фігура – це вчитель. Домоглися цього гідною зарплатою, високим конкурсом під час вступу на педагогічну спеціальність і високими вимогами до кваліфікації.

3 Відсутність істотних фінансових вливань. У Фінляндії на реформу освіти і організацію освітнього процесу за новими правилами вклали понад 20 млрд євро. А в Україні на модернізацію початкової школи поки що виділено 1 млрд гривень.

Читайте також: УЧИСЬ ТУТ: ЄВРОПЕЙСЬКІ ПРОГРАМИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ СТУДЕНТІВ ТА ПЕДАГОГІВ

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами