Радикальна партія: яскраво, несподівано, шумно

ЗВІДКИ ВЗЯЛАСЯ?

Днем народження майбутньої партії Ляшка стало 18 серпня 2010 року. Щоправда, головний радикал України до її появи на світ причетним не був. Та й називалася партія по-іншому: Українська радикально-демократична. Щоправда, вже через рік політична сила обрала нового керівника, позбулася «демократії» в назві та перетворилася в Радикальну партію Олега Ляшка. На той час він був уже досить відомою особою: Ляшко редагував опозиційні газети «Політика» і «Свобода» і двічі ставав депутатом Верховної Ради від Блоку Юлії Тимошенко.

Радикальна партія: яскраво, несподівано, шумно

«Бойовим хрещенням» для партії стали парламентські вибори 2012 року. Примітно, що прізвища Ляшко в партійному списку радикалів не було – він вважав за краще балотуватися в одному з округів у Чернігівській області. В результаті, Ляшка в парламент вибрали, а його партію – ні. Список радикалів набрав трохи більше 1% голосів виборців. Зате у партії з’явився відомий символ – ті самі вила.

Свою передвиборчу кампанію Олег Ляшко будував на критиці влади і навіть вимагав звільнити з в’язниці свою недавню керівницю – Юлію Тимошенко. Однак колишні однопартійці його порив не оцінили. Більше того, вони запевняли, що Ляшко працює на владу, «відтягуючи» голоси опозиційно налаштованих виборців.

Так чи інакше, але лідер радикалів дійсно нерідко з’являвся в ефірі телеканалів, власники яких були близькі до Партії регіонів. Причому журналіст Савік Шустер зізнавався, що на постійній присутності Ляшка на його ток-шоу наполягали в Адміністрації Президента. Крім того, Радикальна партія славилася надзвичайною нерозбірливістю і «політичною всеїдністю», а її членами встигли побувати кілька одіозних особистостей. Наприклад, у рядах партії деякий час перебувала одіозний депутат з Дніпропетровська Вікторія Шилова (до приєднання до радикалів перебувала в Партії регіонів, а після розриву з Ляшком стала активісткою «Антимайдану»).

ЗОРЯНИЙ ЧАС

Олег Ляшко перетворився з «політтехнологічної фігури» на реального політика під час Євромайдану, коли «Беркут» бив демонстрантів. Поки лідери опозиції (Арсеній Яценюк, Віталій Кличко та Олег Тягнибок) закликали «зберігати спокій» і ходили на переговори з Віктором Януковичем, Ляшко не соромився у висловах. Жорстка риторика, скандальні витівки і образ «простого хлопця з народу» перетворили його на улюбленця публіки. Все це, а також імідж патріота і участь у військових діях на сході країни (щоправда, швидше показна, ніж реальна) дозволили лідеру радикалів посісти третє місце на президентських виборах 2014 року.

У тому ж році на парламентських виборах Радикальна партія зуміла провести 20 депутатів до Верховної Ради. Навіть незважаючи на те, що список партії являв собою досить різношерсту компанію, наповнену неоднозначними особистостями. Серед них – колишні чиновники, бізнесмени, командир батальйону «Айдар» Сергій Мельничук, син головнокомандувача УПА Романа Шухевича Юрій, спортсмен Денис Силантьєв, співачка Злата Огневич і кілька ультраправих діячів. Особливо відзначимо, що 25% серед кандидатів складали безробітні – це більше, ніж у списках будь-якої іншої партії.

МІЖ ВЛАДОЮ ТА ОПОЗИЦІЄЮ

Радикальна партія: яскраво, несподівано, шумно

Після парламентських виборів Радикальна партія увійшла до складу правлячої коаліції. Її представник Валерій Вощевський отримав посаду віце-прем’єра, а двоє депутатів-радикалів очолили парламентські комітети. Однак уже в вересні 2015 року Олег Ляшко заявив, що його партія переходить в опозицію. Радикалам не сподобалися зміни до Конституції, які запропонували колеги по коаліції.

Пішовши в опозицію, партія почала жорстко критикувати президента і уряд. Однак, як відзначають експерти Громадянського руху ЧЕСНО, починаючи з літа 2016 року в більшості випадків радикали в парламенті голосують так само, як і фракції правлячої коаліції. Те ж саме стосується і депутатів від Радикальної партії в місцевих радах. А в 2017 році змінилася і риторика Ляшка і його соратників. Тепер вони критикують вже не стільки владу, скільки її опонентів – в першу чергу, Юлію Тимошенко і Михайла Саакашвілі.

ЩО ПРОПОНУЄ?

Самі радикали вважають своєю попередницею українську радикальну партію, створену Іваном Франком у 1890 році. Однак, насправді, між цими двома партіями немає нічого спільного. Якщо радикали Франка були соціалістами і лівими демократами, то «коник» радикалів Ляшка – нестримний популізм і ура-патріотизм.

В Україні Ляшка нерідко порівнюють з російським політиком Володимиром Жириновським. А політолог Антон Шеховцов вважає лідера радикалів «аналогом» покійного польського політика Анджея Леппера, який поєднував гасла, близькі жителям сільської місцевості, з націоналізмом.

ЗАСІКИ ПАРТІЇ

Олег Ляшко називає спонсором своєї партії бізнесмена Сергія Рибалку, який володіє відомими торговими марками снеків («Козацька розвага», Semki та інші). Однак експерти руху ЧЕСНО називають також інших фінансистів Радикальної партії. Це, зокрема, група «Континіум» і сім’я Осиковських (власники фірм «Київський шлях» і «Чернігівпарксервіс»).

Нарешті, радикалів «підозрюють» у зв’язках з олігархами Сергієм Льовочкіним і Рінатом Ахметовим. До речі, «спільні справи» з Льовочкіним не заперечує і сам Ляшко.

ГРУПИ ВПЛИВУ

Судячи з голосування у Верховній Раді, Радикальна партія – досить монолітне об’єднання. А в ідеологічному плані серед депутатів-радикалів помітна ультраправа група. До неї відносяться члени партії «Братство» Оксана Корчинська і Дмитро Лінько, а також Ігор Мосійчук (колишній член організації «Патріот України», яку багато політологів вважають неонацистською).

ХТО ТУТ ГОЛОВНИЙ?

Радикальна партія – класична політична сила лідерського типу. Вся її діяльність зосереджена навколо фігури Олега Ляшка. Навіть партійний сайт носить його ім’я.

ПЕРСПЕКТИВИ

Згідно з опитуванням, проведеним соціологічною групою «Рейтинг», рівень підтримки партії Олега Ляшка в суспільстві залишається досить стабільним. Радикалам готові віддати свої голоси 7% українців (майже стільки ж, скільки і на виборах 2014 року). Більшість виборців партії живе у сільській місцевості в центральних і південних областях; найчастіше це люди старшого віку і без вищої освіти.

У той же час, очевидно, що Радикальна партія ділить виборців з «Батьківщиною» Юлії Тимошенко. Звичайно, потіснити старшого, більш досвідченого і більш сильного конкурента радикалам навряд чи вдасться, але попсувати йому нерви і «відщипнути» якусь частину електорату вони напевно зможуть.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами