О ЧЁМ ГОВОРЯТ? 473

Програми не горять: як змінилися риторики Порошенка і Тимошенко з 2014 року?

Якщо вірити рейтингам, фаворитами передвиборчої гонки є Юлія Тимошенко, Володимир Зеленський та Петро Порошенко. Двоє з них – нинішній Президент і лідер «Батьківщини» – вже боролися за президентський пост в 2014 році. EtCetera згадував, що вони обіцяли тоді, і з’ясовував, що змінилося в риториці кандидатів.

МОВА І ВІРА. Ці теми вже стали свого роду «візитною карткою» кампанії Петра Порошенка. Як ми дізналися з гасел на білбордах, «мова захищає наше серце», а «церква захищає нашу душу». Однак у 2014 році Порошенко вважав інакше. У його передвиборчій програмі читаємо: «Жити вільно – означає також вільно користуватися рідною мовою. Керуватимусь статтею 10 Конституції, яка визначає українську мову як державну, але особливо підкреслює права російської мови і гарантує вільний розвиток усіх мов ». Крім того, кандидат обіцяв «не допустити в суспільстві чвар і провокацій на грунті мови, ідеології, релігії».

До речі, Юлія Тимошенко в 2014 році теж обіцяла «гарантувати російській мові, іншим мовам національних меншин офіційний статус у регіонах, де за це виступає переважна більшість громадян». Був у її програмі й пункт: «не допускати втручання держави у внутрішні справи церков». У передвиборчій платформі Тимошенко 2019 року цих обіцянок вже немає.

ЩО РОБИТИ З РОСІЄЮ? У 2014 році Петро Порошенко був дуже обережний у висловлюваннях з приводу Росії. У своїй програмі він обіцяв не лише «забезпечити деескалацію конфлікту, уникнути війни і зберегти мир», але й «знайти прийнятні способи співпраці з Росією, насамперед економічні». Навпаки, Юлія Тимошенко виступала з більш жорстких позицій. Вона вимагала «ліквідувати всі елементи залежності України від Росії – енергетичної, економічної, інформаційної». А дружні відносини лідер «Батьківщини» мала намір будувати тільки з «непутінською, демократичною Росією».

На виборах 2019 року, навпаки, вже Петро Порошенко позиціонує себе як радикально антиросійський кандидат і звинувачує свою суперницю в проросійській позиції.

НАТО НАМ ТРЕБА? У 2014 році Юлія Тимошенко активно агітувала за вступ України в НАТО. Гасло «Батьківщину – в НАТО!» стало головною «фішкою» партії «Батьківщина» на парламентських виборах, що відбулися восени того ж року. Зате Петро Порошенко від питання про відносини з Північноатлантичним Альянсом старанно уникав. Під час дебатів на Першому національному він стверджував, що «умов для вступу в НАТО немає». Більше того, за словами Порошенка, багато українців проти участі в Альянсі, а «питання безпеки не повинні розколювати країну, не рвати її на частини і не додавати ще один фактор нестабільності».

Зараз Петро Порошенко став прихильником приєднання до НАТО і навіть ініціював внесення змін до Конституції про курс на вступ до Євросоюзу і Північноатлантичного Альянсу. А в програмі Тимошенко на виборах 2019 року, навпаки, НАТО згадується тільки в контексті реформування української армії за стандартами Альянсу.

НА МІСЦЯХ. У 2014 році Петро Порошенко обіцяв, що «виконавча влада в областях буде належати не призначеним зверху «губернаторам», а виконкомам, сформованим облрадами, обраними людьми». Про цю свою обіцянку Президент благополучно забув. Зате про нього згадала Юлія Тимошенко. В її програмі на виборах 2019 року йдеться, що місцеві громади отримають право «формувати свої виконавчі комітети».

ПРОСТІТЬ ЗА ВСЕ. У передвиборчій програмі 2014 року Юлія Тимошенко визнавала свою частку відповідальності за те, що відбувається в країні, і просила вибачення за власні помилки. А в 2019 році вже Петро Порошенко вибачався перед виборцями за невиконану обіцянку завершити АТО в лічені дні.

Як бачимо, головні кандидати з легкістю «обмінюються» передвиборчими гаслами. Те, що в 2014 році говорив і обіцяв один, в 2019 році говорить і обіцяє зовсім інший. У зв’язку з цим виникає резонне питання: чи варто взагалі сприймати всерйоз обіцянки політиків?

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами