Профосвіта в Україні: американський урок для училищ і технікумів

У Міністерстві освіти і науки України готуються реформувати систему профтехосвіти (коледжі, технікуми та училища). 16 українських педагогів їздили переймати досвід у американських колег.

ФАКТ. Відповідно до Закону «Про вищу освіту», частина українських коледжів повинна стати професійно-технічними навчальними закладами. Кваліфікація «молодший спеціаліст» зникне – її скасування заплановане на 2019 рік. А натомість з’явиться рівень підготовки «молодший бакалавр».

НЕВИЗНАЧЕНИЙ СТАТУС. Експерт групи «Освіта» реанімаційного пакету реформ Світлана Олексюк відзначає, що через поспішне прийняття закону статус коледжів сьогодні не визначений.

Світлана ОЛЕКСЮК, експерт:

Що буде з коледжами – я не розумію. З точки зору держави, нам потрібно розвивати сегмент професійної освіти – це необов’язково профтехучилища. Поспішне прийняття Закону «Про вищу освіту» поставило віз попереду коня.

За словами члена сектора вищої освіти Науково-методичної ради Міносвіти Володимира Бахрушина, невизначеність виникла через бажання наблизити українську освіту до міжнародних стандартів.

У ПОШУКАХ РІШЕНЬ. У вересні-жовтні 2018 року делегація українських педагогів стажувалася в США на запрошення Держдепу. 16 керівників українських коледжів знайомилися з роботою американських навчальних закладів. Один з учасників делегації, директор Львівського автомобільно-дорожнього коледжу НУ «Львівська політехніка» Михайло Брегін в інтерв’ю IA ZIK розповів, що в США дотримуються формули потреби в кадрах «3-7». Це означає, що на трьох магістрів і бакалаврів доводиться 7 випускників коледжів. В Україні сьогодні зворотна ситуація – на 7,4 людини з вищою освітою припадає 2,6 випускника ПТУ. Ринок праці в Україні виглядає як перевернута піраміда – близько 80% безробітних українців мають вищу освіту. При цьому, в робітничих професіях відчувається дефіцит фахівців.

Основна причина такої проблеми – доступність вищої освіти і низька популярність профосвіти. Брегін зазначає, що в США, навпаки, коледжі популярні, оскільки вони більш доступні і відкриті для випускників шкіл.

РІВНІ МОЖЛИВОСТІ. Американські коледжі фінансуються державою на 50%. Другу половину платять студенти. Повністю безкоштовна освіта доступна малій кількості студентів – близько 2%. Це демобілізовані з армії, відмінники або спортсмени.

В Україні бюджетні місця розподіляються за результатами конкурсу. Ті, хто вчиться гірше, змушені повністю оплачувати навчання. За словами Брегіна, система держзамовлення створює економічну нерівність між абітурієнтами.

Михайло БРЕГІН, директор Львівського автомобільно-дорожнього коледжу:

Всі батьки платять податки і формують бюджетний кошик, а на місця держзамовлення надходять тільки «сильні» діти (в основному це учні міських шкіл, які в порівнянні з учнями сільської школи мають можливості доступу до більш якісної шкільної освіти). «Слабкі» за знаннями діти можуть вступити тільки на контрактну форму навчання, а їх батькам, крім податків, потрібно ще додатково заплатити за освіту своїх дітей.

Брегін додає, що в Україні, на відміну від США, не працює право на рівний доступ до вищої освіти.

СПІВРОБІТНИЦТВО З БІЗНЕСОМ. Американські коледжі оперативно реагують на потреби ринку. Якщо на місцевому рівні відчувається дефіцит певних фахівців, коледж може відкрити нові навчальні програми.

ПРИБУТОК. Близько 8% коштів для свого існування американські коледжі заробляють своїми силами – продаючи вироби власного виробництва і надаючи платні послуги. Коледжі в США можуть займатися ремонтом техніки, створювати програмне забезпечення, проводити модульні будівлі. В українських коледжів такої можливості немає.

Також навчальні заклади в США залучають гроші спонсорів. Благодійна допомога поширена в Америці, тому що компаніям, які допомагають закладам освіти, надають податкові знижки.

ШАНС Є. Приклади успішних працюючих концепцій профосвіти є. Залишилося якісно реалізувати їх в Україні, з огляду на потреби та можливості української економіки. Міністерство освіти вже працює над концепцією сучасної профосвіти, впроваджувати яку планують до 2027 року. У планах відомства – системна реформа, яка дозволить студентам отримувати мінімум теорії і максимум практики. Планується, що в коледжах студенти будуть освоювати теоретичні знання, а на підприємствах отримувати практичні навички.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами