Припинення залізничного сполучення між Україною і Росією. Як це було 100 років тому?

У 2018 році в Україні заговорили про можливе припинення залізничного сполучення з країною-агресором. Знайшлися як противники, так і прихильники такого кроку. Говорили і про питання нацбезпеки, і про незручність для громадян, і про зобов’язання міжнародного характеру. Тим часом 100 років тому залізниця між Росією і Україною вже «вмирала». Про те, як це було, розповів історик, кандидат історичних наук, співробітник Інституту історії НАНУ Віталій Скальський.

ДО КОРДОНУ. Восени 1917 року залізничне сполучення між Києвом і Москвою фактично припинилося через наступ на Україну більшовиків. Бої велися мало не на кожній станції, а шляхи руйнувалися. До весни 1918 року ситуація трохи покращилася: сили Української Держави разом з німецько-австрійськими військами витіснили більшовиків з українських територій.

Щоб потрапити в Україну з Росії потягом, доводилося їхати до кордону, а там пересідати в український потяг.

МИРНИЙ ДОГОВІР. У червні 1918 року між Українською Державою і Радянською Росією було укладено попередній мирний договір, що припиняв російсько-українську війну. Одним з ключових пунктів договору було відновлення залізничного сполучення.

З захоплених раніше українських вагонів Росія сформувала 12 поїздів «Петроград-Москва-Київ». За час перемир’я в Україну прибуло всього 10 таких поїздів. Останній рейс став найтрагічнішим.

ГЕТЬ ВІД МОСКВИ. З Росії намагалися виїхати громадяни, які втекли від «червоного терору», або українці, які раніше працювали в Росії (наприклад, дипломати і вчені). Нерідко через Україну російські біженці прямували далі, в Європу та Америку. Іноді біженці залишалися в Україні на запрошення уряду, як, наприклад, академіки Данило Заболотний і Лев Тарасевич. З собою ці люди (часто небідні) вивозили гроші і коштовності.

ОСТАННІЙ ПОЇЗД. Останній рейс «Петроград – Москва – Київ» став найтрагічнішим. Останній пасажирський поїзд між поки ще мирними державами вийшов з Петрограда 7 вересня 1918 року. На борту знаходилися 192 громадянина України.

Поїзд пробув у дорозі 22 дні, його тричі обшукували чекісти, 10 пасажирів і начальника поїзда заарештували. Під час одного з обшуків з конфіскацією помічник начальника поїзда під дощем намагався врятувати хоч щось з особистих речей пасажирів, застудився і помер в дорозі.

ВІД МИЛА ДО ПЕЛЮШОК. На кожен обшук йшло близько доби. Відбирали все більш-менш цінне, навіть мило, чай, друкарські машинки і пелюшки. Посилання на мирний договір не діяли. Після третього обшуку багажні вагони зовсім спорожніли, у пасажирів залишилося тільки те, у що вони були одягнені. І то не все: взуття теж конфіскували.

НОТА ПРОТЕСТУ. Після прибуття до Києва збиток оцінили в 15 млн рублів. Українська сторона направила протест більшовицькому уряду. У Москві відповіли, що все було законно, і «нікого ж не розстріляли». Всіх заарештованих відпустили, але збиток так і не відшкодували.

ЗНОВУ ВІЙНА. Після пограбування поїзда відносини між країнами погіршилися. Росія заборонила виїжджати чоловікам у віці від 17 до 45 років, а пізніше взагалі закрила кордон. А 3 грудня до Києва прибули спецпотяги з українськими генконсулами з Москви і Петрограда. Після цього з України виїхали всі російські дипломати.

Більше в український Київ поїзди з російськими біженцями не прибували.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами