Поставлю хату – не палати: як українці будували будинки сто років тому

Будівництво будинку було одним з головних моментів в житті української родини. Весь процес супроводжувався обрядами і забобонами.

КОМУ ЩО. Рідна домівка зазвичай переходила у спадок молодшим дітям, а старшим намагалися будувати власну оселю. Побудувавши свій будинок, вони ставали незалежними від своїх батьків. Утім, у сучасній Україні справи йдуть приблизно так само.

СКРІЗЬ ПО-РІЗНОМУ. Будинки відрізнялися в залежності від регіону: дерев’яні на Заході і Півночі, глиняні на Сході і кам’яні на Півдні. А хата-мазанка, що стала класикою, характерна для Наддніпрянщини.

МІСЦЕ. Перед тим як почати будівництво, дізнавалися, чи не відбувалося на обраному місці вбивств або інших страшних злочинів. Наші предки намагалися уникати місць, де росло дерево. Пояснювали це тим, «що в будинку буде пень» і «не буде здоров’я». Так само не будували будинки біля межі або перехрестя доріг.

ЧАС. Хату не починали будувати в високосний рік, в піст і в свята. Закладали будинок зазвичай на третій день молодика або під час повного місяця. Якщо вночі на небі не було зірок, будівництво відкладалося.

НА ВАШУ ГОЛОВУ. Будинок закладали «на когось», хто ставав сакральною жертвою. Зазвичай – на курей, кішок, собак, або навіть «на голову» старшої людини, яка не проти цього. Якщо будівельника кривдили, він міг закласти будинок «на голову» господаря. Вважалося, що після такого господар довго не проживе.

На Поліссі, наприклад, на місці будівництва різали півня, варили його і пригощали будівельників. Пізніше справжні жертви замінили грошима або освяченим зерном, закопаним у кутку будинку.

ЧАРІВНА ТРАВКА. Облаштування дверей і вікон теж вимагало виконання певних обрядів. Під поріг клали освячені чистотіл або мак, під підвіконня – трави, які повинні були захистити від злих духів і хвороб.

Балки для стелі вибирали рівні і не зіпсовані шкідниками. Після установки кожної балки майстер повинен був перехреститися.

НОВОСІЛЛЯ. Ми зараз виконуємо при новосіллі той же обряд, що і наші предки: впускаємо першим в будинок кота. Вважалося, що кіт (рідше півень) налякає нечисту силу і вижене її з дому.

Якщо ж після першої ночі в будинку тварина помирала, це означало, що господарям тут краще не жити, оскільки на них образився домовик. Щоб його задобрити, господар з хлібом і сіллю повинен був першим увійти в хату і залишити «подарунки» на підвіконні.

У деяких селах домовиком-хранителем будинку вважався той чоловік, який у ньому першим помер.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами