Поліція моралі: як радикали воюють з «неправильними» художниками?

Погроми активістами праворадикальних організацій художніх виставок і «бесіди» з «ідейно ворожими» художниками і галеристами стали звичайним явищем для України. Самі радикали стверджують, що протистоять антиукраїнській пропаганді. У художників і арт-критиків – інша думка.

Поліція моралі: як радикали воюють з «неправильними» художниками?

ЩО  СТАЛОСЯ? Останні кілька тижнів в соцмережах активно обговорюють випадок зі студентом Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Спартаком Хачановим. Він встановив в стінах академії інсталяцію «Парад членів». За словами автора, ця мистецька акція носила антивоєнний характер. Однак один з викладачів академії, ветеран АТО Володимир Харченко побачив у ній знущання над українською армією. Він сам зруйнував інсталяцію і погрожував її автору, що запросить товаришів-ветеранів, які «закопають» студента. Гості в академію дійсно навідалися, але не ветерани, а активісти праворадикальної організації С14.

До бійки не дійшло. Проте Спартака Хачанова виключили з академії, а сам він, врешті-решт, емігрував з України.

ЩО ГОВОРЯТЬ? Думки користувачів соцмереж щодо цієї ситуації розділилися. Одні виправдовують керівництво академії і радикалів, стверджуючи, що Спартак Хачанов образив українських бійців. Інші наполягають, що, незалежно від того, як оцінювати роботу студента, цензури та утискання свободи творчості в Україні бути не повинно. Так вважає, наприклад, художник і директор Одеського художнього музею Олександр Ройтбурд. За його словами, «художник має право на витівку».

Поліція моралі: як радикали воюють з «неправильними» художниками?

НЕ ВПЕРШЕ. Інсталяція Спартака Хачанова – аж ніяк не перша мистецька акція, яка викликала гнів радикалів. Художник Микита Кадан опублікував список таких пригод за останні роки.

Наприклад, 7 лютого 2017 року радикали розгромили виставку художника Давида Чічкана «Втрачена можливість» у Київському центрі візуальної культури. Погромники знищили більшість робіт і розмалювали стіни гаслами.

У червні 2017 року праві спробували зірвати експозицію «Психодарвінізм: еволюція психів» у столичній «Карась-Галереї».

У листопаді 2017 року музей Павла Тичини відмовився виставляти роботу Давида Чічкана – адміністрація музею зізнавалася, що боїться нападу.

А в квітні 2018 року через загрози радикалів передчасно закрили виставку «Виховні акти» в київському арт-просторі SKLO.

ДУМКА. Арт-критик Костянтин Дорошенко вважає, що мистецька акція або твір мистецтва – це форма висловлювання, а право висловлювання може проявлятися в неоднозначній, екстравагантній і навіть неприємній для когось формі. Проте свобода висловлювання залишається однією з основних демократичних цінностей.

Нагадаємо, що стаття 54 Конституції України гарантує громадянам свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами