Політлікнеп. Скільки партій потрібно Україні?

Політлікнеп. Скільки партій потрібно Україні?

 
 
00:00 / 3:48
 
1X

У проекті Політлікнеп на сайті etcetera.media ми будемо говорити про ті слова, які часто чуємо у виступах політиків і зустрічаємо в публікаціях (в тому числі і на нашому сайті), але не завжди розуміємо, про що йде мова. Чим політики, на жаль, нерідко користуються.

Ви, напевно, в курсі, що в Україні багато політичних партій. Дуже багато. Якщо бути зовсім точним, то 355. При цьому навіть найзапекліший політолог-маніяк навскидку зможе згадати хіба що кілька десятків. Добре це чи погано? І скільки партій дійсно потрібно нашій країні?

Часто доводиться чути, що з партіями у нас явний перебір – треба б поменше. У приклад наводять Америку – у них там, мовляв, лише дві партії, і тому все ок в політичному житті. Насправді це невдалий приклад. Те, що ми постійно чуємо тільки про демократів і республіканців, абсолютно не означає, що інших партій в Америці немає. Насправді, їх там близько сорока – і це тільки ті, які діють по всій країні. А є ще місцеві партії, що працюють тільки в якомусь штаті або навіть місті – їх взагалі складно порахувати. Всі вони висувають кандидатів в мери і губернатори, організовують кампанії, просувають свої ідеї і гасла – в загальному, займаються всім тим, чим зазвичай займаються партії.

У Європі ще дужче. В Італії, наприклад, партій – близько п’ятдесяти. А в Швеції зареєстровано – ви не повірите – цілих 768 партій! До речі, більшість з них – так звані партії одного питання. Є, наприклад партія з пафосною назвою «Вибір шляху». В її програмі тільки один пункт – щоб в місті Гетеборзі скасували всі дорожні збори. Все це безумство не заважає Швеції залишатися однією з найбільш процвітаючих і розумно організованих країн в світі.

До чого це я? Та до того, що розмір – тобто кількість – таки да, не має значення. Скажу більше, багато партій – це скоріше добре, ніж погано. Чим більше партій – тим більше думок представлено в публічній політиці, тим ширше для нас – виборців – вибір ідей і підходів. Власне кажучи, в цьому і полягає сучасна демократія – щоб різні думки були почуті, і різні інтереси бралися до уваги.

Так що з кількістю у нас все в порядку. А ось якість явно пробуксовує. Як виглядає звичайна українська партія? Це особистий проект того чи іншого політика (або бізнесмена, який вирішив стати політиком). Ну, або на худий кінець, якесь угруповання політиків чи бізнесменів. Час від часу, в основному перед виборами, голосно заявляють про себе нові партії – з новими гаслами, але, найчастіше, зі старими обличчями. Іноді партія, зареєструвавшись, роками не проявляє ніякої активності, а її статутні документи припадають пилом на полиці в Мін’юсті, – чекають покупця. Одна і та ж партія вчора могла називати себе комуністичною, сьогодні – націоналістичною, а завтра стане партією любителів котиків – якщо піарники її власники вирішать, що це перспективно.

На Заході все було не так. Там масові партії росли знизу – як представники специфічних інтересів тієї чи іншої соціальної групи. Наприклад, ліберальні партії часто виростали з клубів підприємців, а соціал-демократичні – з профспілок і робітничого руху. Був і інший шлях: у суспільстві назріває якась проблема, і з’являється група людей, яка пропонує її рішення. Є проблема шкідливих відходів – виникає партія «зелених», є проблема авторських прав – будь ласка, ось вам партія «піратів». Всі ці партії для їх активістів і прихильників – можливість домогтися вигідних для себе рішень. Зазначу особливо – вигідних для активістів і прихильників, а не тільки для лідерів та спонсорів.

Українці до такого розуміння партії не звикли. Але ми оптимісти, тому скажемо: поки не звикли.

На сьогодні все. Якщо у вас є що сказати – не мовчіть, залишайте ваші думки і пропозиції в коментарях під записом, і не забувайте слухати нас на сайті etcetera.media.

До нових зустрічей!

Поделиться

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Читайте на ETCETERA

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами