ПОЛІТ-ІНТРИГА: Чого очікувати від Верховної Ради восени?

Головна інтрига осіннього політичного сезону – бути чи не бути достроковим виборам до Верховної Ради. Влада не хоче, а опозиція поки не може. Однак вересень під куполом обіцяє стати гарячим. В порядку денному «недоголосовані» скандальні реформи з соціальної сфери: медична, освітня та пенсійна.

ПЕРШІ ЗАВДАННЯ

Важливим завданням для депутатів буде заповнення кадрових дірок. Їх назбиралось чимало: новий склад ЦВК, уповноважений ВР з прав людини, голова Рахункової палати, повноцінний міністр охорони здоров’я, нові міністри агропромислового комплексу і інформполітики, голови Нацбанку та Державної фіскальної служби.

До речі, екс-очільник останньої Роман Насіров подав позов до Європейського суду з прав людини щодо оцінки дотримання його прав під час арешту в Феофанії. Якщо ЄСПЛ стане на сторону колишнього очільника ДФС, це поставить під сумнів методи, якими діє НАБУ, та дискредитує репутацію органу. Такий сценарій прогнозує політолог Вадим Карасьов і додає, що «в скорому часі можемо дочекатись того моменту, коли Ситник та Насіров змагатимуться за мандат до Ради на одному з округів».

Окрім цього, невирішеними є справи призначення голови Фонду держмайна та голови Нацкомісії з регулювання енергетики і комунальних послуг. Питання підвищення тарифів для населення теж буде ключовою тему для піару як провладних, партій так і опозиції.

Важливим тестом на міцність парламенту та відданість реформам буде призначення нового складу Верховного суду. Сюрпризів тут очікувати не варто, оскільки судова реформа є візитною карткою Порошенка перед ЄС та США, тому зібрати необхідні голоси президент зможе. Однак якщо по суті, то реформа не витримує критики. Судіть самі: кількісний склад Верховного суду України згідно закону складатиметься зі 120 суддів. В США таких суддів 9, Британії 12. У країнах ЄС ставку роблять в першу чергу на якість, а не кількість.

ЧИ МОЖНА ОЧІКУВАТИ ЗМІН?

Втім, найбільш очікуваним і спірним питанням осені  є проведення реформ. МВФ наполягає на пенсійній реформі, але зняв вимогу щодо земельної. Громадськість жваво обговорює медичну і освітню реформи. Чи до снаги депутатам провести усі ці перетворення і головне – провести якісно?

Медична реформа. «Гроші йдуть за пацієнтом» – це девіз медичної реформи, але яким чином будуть його реалізовувати, поки незрозуміло. Проект прийнятий в першому читанні і викликав велику хвилю критики як практикуючих лікарів, так і експертів. Воно й зрозуміло, адже слабка комунікація Міністерства охорони здоров’я щодо суті змін породжує багато запитань. «Ніхто не проти реформ», – кажуть в опозиційному крилі законопроекту, однак потрібна чіткість, зрозумілість та ефективність змін, які пропонує МОЗ. Зараз поки бачимо постійні нарікання Супрун про те, що її  просто не розуміють.

Важливим фактором змін в цій сфері стало запровадження процедури купівлі ліків через систему «Прозоро» міжнародними компаніями. Як запевняють в МОЗ, це дозволило зберегти мільйони гривень при закупівлях ліків.

Пенсійна реформа ще більш заплутана і незрозуміла, ніж медична. Каменем спотикання вже котрий рік є підвищення пенсійного віку – це одна з ключових вимог МВФ щодо надання фінансової допомоги Україні. В ЗМІ з’являються вкиди про те, що начебто Уряд «ліг» під вимоги кредиторів, хоча міністр Розенко неодноразово наголошував що «підвищувати пенсійний вік не будуть». Тому восени слід очікувати гострої дискусії щодо можливого збільшення пенсійного віку.

На що варто звернути увагу, так це нововведення щодо нарахування пенсій. Зокрема, вони не будуть діяти для жінок, які перебувають в декреті, бо нарахування на майбутню пенсію здійснюються тільки у трудовій діяльності. Хороше заохочення до збільшення народжуваності, чи не так?

Окрім цього, в новому законі чітко прописано залежність між стажем та сумами, які отримуватимуть українці. Ваш стаж при виході на пенсію не повинен бути нижчим за 15 років, інакше ви пенсії отримувати не будете. Також скасовують право на пенсію за так звану вислугу років для працівників освіти, охорони здоров’я, соцзахисту. Щоправда, це не стосується військових.

Реформа освіти. З роками в Україні утворився надлишок спеціалістів з вищою освітою і нестача робітників спеціалізованих галузей. Тому маємо так багато економістів та юристів, але мало токарів, слюсарів, фрезерувальників. Найкращі виїжджають за кордон. І це є проблемою, адже  економічне зростання складається з активності саме спеціалістів середньої ланки – тих, хто працює з металом та деревом. Менеджери-економісти натомість управляють процесом, тому без робочих рук вони практично недієздатні.

Проект реформи зосереджений на реорганізацію школи, яка вже в 2029 році має запрацювати як профільна установа, де школярі отримують практичні навички. Це, згідно задуму авторів реформи, має посилити профтехосвіту. Однак економіку слід піднімати вже зараз і без спеціалістів робітничих професій зробити це буде складно.

ПИТАННЯ ЖИТТЯ ТА СМЕРТІ

Кульмінацією оксамитового сезону в Раді стане голосування за закон про Особливий статус ОРДЛО, в якому мають вперше ввести термін «Росія – країна-агрессор». Про ці плани повідомила представник Президента в Парламенті Ірина Луценко в інтерв’ю «5 каналу». Опозиційні сили, окрім «Опоблоку» та його сателітів, вже сказали, що не підтримують даний закон, бо вважають його «зрадницьким» і таким, «який догоджає Путіну».

Порошенку в цій ситуації немає куди відступати. Джерела в дипломатичних колах повідомляють, що західні партнери України постійно тиснуть на президента задля поступу в питанні розв’язання конфлікту на Донбасі.

«Гарант» думає про другий термін і йому потрібні перемоги. Про безвіз забудуть – на цьому не попіарітись. А от завершення війни може стати потужною інвестицією в репутаційний образ президента.

З активізацією підтримки з боку США та появою спецпредставника Волкера ситуація може набрати нової динаміки. Нерішучість адміністрації Обами призвела до того, що конфлікт перейшов в затяжну фазу, –  каже політолог Андрій Бузаров, і додає, що адміністрація Трампа налаштована на вирішення конфлікту.

«Трамп хоче бути переможцем як на внутрішній, так і на зовнішній аренах, тому Україна є одним з кейсів потенційного успіху, оскільки тільки через вирішення конфлікту на Донбасі Трамп зможе відновити теплі стосунки з Москвою задля ренесансу бізнес-відносин», – додає експерт.

БЮДЖЕТ НАРОДНОЇ «РАДОСТІ»

В середині вересня буде подано до Парламенту законопроект про Бюджет на 2018 рік. Про це сказав глава Уряду Гройсман 30 серпня.

Важливою складовою бюджетоформуючого процесу на 2018 рік є повернення боргів МВФ. Раніше екс-голова НБУ Гонтарєва повідомила, що в 2017 році Україна має повернути 2,6 млрд. дол. США, а за інформацією заступника голови Нацбанку Олега Чупрія, загалом до 2019 року маємо віддати кредиторам 12,8 млрд. дол. Тому не варто очікувати бюджетної щедрості для населення, особливо в соціальній сфері. Урядовцям доведеться «врізати» найбільші соціальні видатки, щоб зберегти гроші для виплат кредиторам.

З практики «бюджетних нічних голосувань» відомо, що це питання неабияк об’єднує депутатів. Консолідація довкола головного фінансового документа країни гарантована, коли мова йде про розподілення фінпотоків. Депутат від «Народного фронту» Олег Медуниця каже, що «розгляд законопроекту буде складним і затяжним, оскільки кожен депутат хоче отримати щось на свій округ».

ЧИ БУДЕ РЕЗУЛЬТАТ?

Навряд чи літо додасть працьовитості депутатам. Постмайданне скликання Верховної ради не показало обіцяних позитивних надрезультатів, натомість депутати потрапляли у корупційні скандали, вдавалися до взаємних обвинувачень, показали неспроможність працювати над важливими законами та консолідуватись. Швидкість економічного розвитку залежить від швидкості та якості прийнятих законів, тому все в руках народних обранців.

ВИБОРИ: БУТИ ЧИ НЕ БУТИ?

«Виборам не бути», — як мантру повторює щомісяця Андрій Парубій, голова Верховної Ради України. Законних підстав для перевиборів немає, однак практичних -хоч відбавляй.

По-перше, крайній політичний сезон у Раді відзначено дуже низьким ККД роботи депутатів: неорганізованість, лінивство, байдужість і відсутність дисципліни призвели до того, що важливі законопроекти на голосування ставились кілька разів.

«Це свідчить про нестійку коаліцію, а радше її відсутність», – каже політолог Євген Магда.

Інші експерти називають коаліцію «ситуативною». Опозиція, в свою чергу, має власну оцінку – «ширка» провладних партій та колишніх «регіоналів». Тому осінь в парламенті стане лакмусовим папірцем на стійкість коаліції, особливо коли мова буде йти про голосування за реформаторські проекти та закони щодо розв’язання конфлікту на Донбасі.

Та виборам все одно бути… Йдеться про вибори до місцевих (навесні 2018 року) та територіально об’єднаних громад (розпочинаються з вересня і триватимуть до грудня 2018 року). Також очікуються позачергові вибори до Парламенту  у 220-у окрузі (Подільський район столиці), де оберуть заміну депутату Константиновському, який здав мандат.

Тарас СЕМЕНЮК

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами