Погроми «жовтих жилетів»: чим французькі протести схожі на українські

Чергові протести «жовтих жилетів» у Франції завершилися погромами у центрі Парижу. EtCetera розбирався, у чому причина високого рівня насильства з боку протестувальників та чим французькі активісти відрізняються від українців.

ФАКТ. У суботу, 16 березня 2019 року, у Парижі пройшла 18-а за рахунком акція «жовтих жилетів». Демонстрації переросли у сутички з поліцією, погроми на вулицях французької столиці та призвели до затримання протестуючих. Активісти кидали у правоохоронців димові шашки, каміння та сміття. Силовики у відповідь застосували проти людей водомет та сльозогінний газ. Зазначається, що на акції зібралися кілька тисяч осіб.

НАСЛІДКИ. Під час акції протестуючі грабували і підпалювали магазини і ресторани на Єлисейських полях. Особливо постраждав пивний ресторан Fouquet’s, де були вщент розбиті вікна, перевернуті стільці та столи. Від дій протестувальників постраждали магазини Lacoste і Kenzo в центрі столиці. Також було підпалене відділення банку та декілька автомобілів.

За словами міністра внутрішніх справ Франції Крістофа Кастанера, на акцію зібралося близько 8 тис. осіб, з яких не менше 1,5 тис. протестувальників прийшли «просто аби все ламати». Протягом протестів 16 березня було затримано майже 200 осіб, 60 людей отримали поранення. Після вихідних прем’єр-міністр Франції Едуард Філіп відправив у відставку керівника паризької поліції Мішеля Дельпюеша через те, що той не забезпечив належної охорони порядку.

Погроми «жовтих жилетів»: чим французькі протести схожі на українські

ЧОГО ХОЧУТЬ ПРОТЕСТУЮЧІ? У соціальних мережах «жовті жилети» оголосили ультиматум уряду та президенту Франції Еммануелю Макрону. Протестуючі наголошують, що вимоги, озвучені ними ще в листопаді 2018 року, мають бути виконані. За словами представників «жовтих жилетів», їх досі не почули, а єдиною відповіддю на протести було насильство з боку силовиків.

Зазначимо, що протести у Франції почалися з вимог скасувати підвищення податків на паливо. У грудні 2018 року Макрон погодився піти на поступки протестувальників, однак після Нового року його наміри змінилися. Президент заявив, що економічні реформи уряду продовжаться, а поліція продовжить робити все необхідне для забезпечення громадського порядку. В унісон його заяві 1 лютого 2019 року французький суд дозволив силовикам продовжувати застосовувати травматичну зброю для розгону демонстрантів. Сьогодні серед переліку вимог «жовтих жилетів» є відставка Макрона.

ПРИЧИНИ. Соціолог Данило Коваль в коментарі EtCetera розповів, що протести «жовтих жилетів» необхідно розглядати комплексно.

По-перше, французьке суспільство незадоволене невідповідністю між популізмом провідних політиків і реальним життям, особливо податковим тягарем, який є чи не найбільшим в ЄС.

По-друге, у Франції традиційно надзвичайно потужні ліві рухи – соціалісти, комуністи, анархісти. Останні надзвичайно поширені серед молоді. На маніфестаціях у Франції можна побачити багато анархістів, 99% з яких – молоді люди. Публічна поява анархістів на вулицях паризьких міст, на думку соціолога, завжди закінчується погромом крамниць і банків, які вони вважають агентами міжнародного капіталу.

Погроми «жовтих жилетів»: чим французькі протести схожі на українські

По-третє, влада у Франції не йде на компроміс. Експертне середовище із зацікавленням очікує наслідків після кожного нового раунду перемовин між представниками «жовтих жилетів» і французької влади. І кожен раз розчаровується. Еммануель Макрон обрав шлях сили – не йти на поступки, а придушувати протести. Безумовно, це не сприяє ані зменшенню протестів, ані зниженню рівня насильства і агресії з боку протестувальників.

Данило КОВАЛЬ, соціолог:

Якщо говорити про останні протести, які 16 березня знову охопили найбільші міста Франції, ми знову побачили відсутність цивілізованого діалогу між владою і суспільством. Водночас, погроми, які дискредитують «жовті жилети», здійснюються не підприємцями, не автомобілістами, не фермерами і не інтелігенцією. Їх здійснюють ліворадикали. Якщо уважно придивитися до наслідків погрому в Парижі, можна побачити масово обписані стіни графіті з анархічною та комуністичною символікою.

Експерт зазначає, що не бачить розв’язання цієї кризи, крім як під час чергових виборів, які зможуть перетворити голос вулиці на голос виборця. Данило Коваль впевнений, що тоді політична кар’єра Макрона може добігти свого кінця.

Погроми «жовтих жилетів»: чим французькі протести схожі на українські

Політолог Владислав Дутчак вважає, що французькі та українські протести мають спільні риси. Французи, як і українці в останні роки, постійно виступають проти влади та її ініціатив, які вони вважають наступом на свої права. Яка б не була влада, французи та українці завжди критично налаштовані до неї.

При цьому, за словами експерта, є риси, які відрізняють українські та французькі протести. У Франції багато акцій протесту завершуються погромами магазинів та закладів, які напряму не стосуються вимог активістів. В Україні протести рідко супроводжуються погромами. На думку політолога, це пов’язано з тим, що французи, які поділяють ліві ідеї, направляють свою агресію проти бізнесу, який вони ототожнюють з владою. Українські ж протести, зазвичай, спрямовані на конкретних осіб з влади або на конкретну установу (як у випадку акцій проти «Сбербанку Росії» чи магазину, який замалював графіті часів Майдану). Інші заклади, як правило, не потрапляють під руку протестувальників, оскільки не мають стосунку до цілей протестів. Крім того, малий та середній бізнес в Україні часто сам підтримує протестувальників, тому не може бути об’єктом агресії з їхнього боку. Французькі ж протестуючі, особливо представники ліворадикальних течій, бачать ворога у всіх представниках бізнесу.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами