О ЧЁМ ГОВОРЯТ? 17

Плати або віддавай: чи може держава забрати квартиру через борги за комуналку?

Заборгованість українців за комунальні послуги продовжує зростати. EtCetera розбирався, що робити з проблемними боргами і чи є ризик втратити через них майно.

ФАКТ. За даними Держстату, заборгованість українців за комунальні послуги у 2018 році зросла на 70% і склала 55,6 млрд гривень. За оцінками голови Асоціації споживачів енергетики і комунальних послуг Андрія Геруса, борги населення сумарно з боргами підприємств вже досягли 100 млрд гривень. Він зазначив, що це катастрофічна ситуація, і масштаби катастрофи тільки ростуть.

НЕБЕЗПЕЧНІ БОРГИ. Згідно з чинним законодавством, у боржників за комунальні послуги можуть відбирати майно, включаючи житло. За словами адвоката Івана Лібермана, якщо суд визнає людину боржником, виконавча служба отримує право описати і конфіскувати його майно. Починають конфіскацію з цінних речей: транспортних засобів, побутової техніки, посуду, одягу. Не мають права відбирати холодильник, корову і корм для неї, консервацію на три місяці, комплект теплого одягу і два комплекти літнього одягу. Якщо цих грошей не вистачає на оплату боргів, то справа може дійти до конфіскації квартири. Але це останній крок, зазначає юрист. Ліберман додає, що на практиці такі судові позови починають розглядати, якщо заборгованість перевищила 35 тис. гривень.

Міністр юстиції Павло Петренко, в свою чергу, заявляє, що відбирати квартири за борги в Україні не будуть. За його словами, ніхто не має права відбирати у людей житло.

РИЗИКИ Є. Незважаючи на заяву міністра, закон допускає конфіскацію майна. Звичайно, ця процедура непроста, але в 2016 році у жителя Луцька конфіскували двокімнатну квартиру, яку пустили з молотка, щоб сплатити заборгованість у розмірі 50 тис. гривень. Представники міської влади тоді пояснювали, що пішли на крайні заходи, тому що власник квартири не хотів іти на компроміси, оформляти розстрочку і субсидію.

Сьогодні, щоб чиновники звернулися до суду, сума заборгованості повинна перевищити 20 мінімальних заробітних плат – близько 83,5 тис. гривень. При цьому, навіть з проданого з аукціону житла досить непросто виселити людину, що проживає там. Як пояснюють юристи, виселення з квартири – справа окремого судового розгляду.

Але такі випадки рідкісні. Законодавча можливість відбирати майно є, але використовувати її влада не поспішає, щоб не провокувати соціальну напруженість у суспільстві. При цьому використовувати розповіді про конфіскацію як елемент залякування боржників ніхто не забороняв, тому активно поширюються чутки про те, що українці можуть залишитися без житла через непідйомні платіжки за комунальні послуги.

ЯК ЗАХИСТИТИ СЕБЕ? Постачальники послуг не мають права погрожувати споживачеві – це незаконно. Але постачальники мають право вимагати сплатити заборгованість. Щоб не доводити справу до суду, українцям, чиї борги за квартиру наближаються до критичної точки, радять укласти договір про реструктуризацію боргу. Для цього необхідно звернутися до постачальників житлово-комунальних послуг. Договір передбачає, що боржник буде щомісяця оплачувати поточні платіжки і вносити фіксовану суму на погашення старих боргів. Договір про реструктуризацію укладають на термін до 60 місяців в залежності від суми боргу. Відзначимо, що загальна сума платежів не повинна перевищувати 25%  від  доходів сім’ї. Тобто, людині не потрібно віддавати всю зарплату в рахунок боргу.

Як показує практика, навіть без договору про реструктуризацію, якщо людина потроху погашає борг, постачальники не звертаються до суду. В першу чергу виконавці займаються домогосподарствами, які тривалий час ігнорують платіжки.

ЗА БОРЖНИКІВ ЗАПЛАТЯТЬ. Як повідомив у лютому 2019 року Андрій Герус, Кабмін планує списати близько 80 млрд гривень заборгованості за комунальні послуги. Закон про списання 30 млрд гривень заборгованості уряд схвалив ще в 2017 році. Тоді частину боргів пропонували погасити за рахунок бюджетних коштів, частину – за рахунок надбавки в нові платіжки. Ще один законопроект про списання 56 млрд гривень зареєстрували зовсім недавно. Експерт підкреслив, що погашати борги планують за рахунок надбавок у платіжках споживачів, які справно платять за комунальні послуги.

До речі, міністр юстиції закликав українців, яким загрожують конфіскацією житла, звертатися за консультацією до юристів системи безкоштовної правової допомоги координаційного центру за телефоном 0 800 213 103.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами