Підсудний лось: хто правий у суперечці між мисливцями і захисниками тварин?

В Україні дозволили вбивати лосів. Любителі полювання вітають це рішення, а захисники тварин готуються його оскаржити. EtCetera розбирався, як доля великого красивого звіра розділила українське суспільство.

ЩО ТРАПИЛОСЯ? Окружний адміністративний суд Києва 27 листопада «викреслив» європейського лося з Червоної книги України і дозволив полювання на цього звіра. Під будівлею суду зібралися як противники, так і прихильники такого рішення. Не обійшлося без політики: підтримати мисливців прийшов колишній міністр транспорту Євген Червоненко, а за захисників тварин «заступилися» активісти «Національного корпусу».

Протистояння закінчилося сутичкою. Активіста-зоозахисника Павла Вишебабу облили зеленкою, а в об’єднанні UAnimals заявили, що мисливці провокували і погрожували захисникам тварин. Своєю чергою, Всеукраїнський мисливський союз звинувачує у провокаціях самих зоозахисників, називаючи їх «екорадикалами» і навіть «екотерористами».

ЯК ВСЕ ПОЧИНАЛОСЯ? До Червоної книги України лося включили в грудні 2017 року. Відповідний наказ підписав міністр екології Остап Семерак. Це рішення стало результатом багаторічної боротьби захисників тварин. Активісти стверджували, що через полювання популяція лосів в країні істотно скоротилася.

Мисливці, навпаки, запевняли, що лосям нічого не загрожує. Одне з мисливських господарств оскаржило наказ міністра в суді.

ЩО ГОВОРЯТЬ МИСЛИВЦІ? На думку представників Всеукраїнського мисливського союзу, заборонивши полювання на лося, Міністерство екології керувалося не стільки турботою про тварин, скільки корисливими інтересами. Мисливці підозрюють, що чиновники вирішили таким чином «розпиляти» бюджетні кошти.

Своїх опонентів-зоозахисників мисливці звинувачують у тому, що ті нібито відпрацьовують «іноземні гранти, які вимірюються сотнями тисяч доларів і спрямовуються переважно на знищення мисливської галузі України». А справжніми захисниками тварин мисливці називають самих себе. За їх словами, мисливські господарства захищають і підгодовують лосів, яких після заборони легального полювання просто знищать браконьєри.

ЩО ГОВОРЯТЬ ЗАХИСНИКИ ТВАРИН? У активістів UAnimals – інша думка. Аргументи мисливців вони називають абсурдними: «Уявіть педофіла, який фінансує дитячий будинок і стверджує, що без його допомоги сироти виявляться на вулиці». За підрахунками захисників тварин, через охоту популяція лося в Україні не перевищує 3 тис. особин (для порівняння, в сусідніх Білорусі та Польщі поголів’я лосів становить близько 30 тис. особин).

ЩО ВИРІШИВ СУД? Утім, Міністерство екології так і не змогло довести, що лосю дійсно загрожує небезпека. У всякому разі, так стверджують в адміністративному суді. Прес-служба суду повідомила, що чиновники міністерства не змогли представити даних про чисельність і динаміку популяції тварини.

У той же час, зоолог Сергій Утєвський вважає, що у суддів могли бути й інші мотиви стати на сторону мисливців.

Сергій УТЄВСЬКИЙ, професор кафедри зоології та екології тварин, депутат Харківської міськради:

Лось є улюбленою мисливською твариною багатих і впливових українських мисливців, які заради продовження за всяку ціну власного задоволення від вбивства цих тварин чинять опір введенню заборони полювання на лося.

ЩО БУДЕ ДАЛІ? Міністр екології Остап Семерак має намір оскаржити рішення адміністративного суду. Про це він написав на своїй сторінці у Фейсбуці.

Остап СЕМЕРАК, міністр екології та природних ресурсів:

Ми надалі у судах відстоюватимемо нашу позицію та наполягаємо, що для цього виду в Україні існують загрози. Зважаючи на резонанс цієї теми, очікую, що кожне судове засідання відбуватиметься із великою підтримкою зоозахисників та медіа.

ДУМКА. Конфлікти і судові розгляди відбуваються через те, що точна кількість лосів в Україні невідома. Так вважає координатор проекту «Дика природа» Всесвітнього фонду дикої природи в Україні Наталія Гозак. Останній раз українських лосів порахували в 2009 році – після цього дослідження не проводилися.

Наталія ГОЗАК, координатор проекту «Дика природа» Всесвітнього фонду дикої природи в Україні:

Щоб природоохоронна робота здійснювалась ефективно, то вона, насамперед, має ґрунтуватися на точних наукових даних щодо чисельності виду, особливостей розповсюдження, динаміки цих показників та розумінні загроз.Ситуація, що склалася з наданням і скасуванням природоохоронного статусу лося в Україні, на мою думку, по суті спровокована відсутністю чи недостатністю таких даних.

На думку експерта, перш ніж видавати або відміняти «охоронну грамоту» того чи іншого виду тварин, потрібно спочатку забезпечити проведення регулярних наукових досліджень стану його популяції.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами