Особистий досвід: як українці живуть в Німеччині

Педантичність – перша якість, про яку ми згадуємо, коли мова йде про німців. Вихідцям з слов’янських країн не завжди просто адаптуватися до цієї німецької національної риси, але у деяких все ж виходить це зробити. Переселенка з України, корінна одеситка Марта Кіршнер живе в Берліні вже п’ять років. Спеціально для EtCetera Марта розповіла про устрій життя в цій країні.

Особливості національного працевлаштування

Моє знайомство з Німеччиною розпочалося з візиту до тітки – вона живе в Берліні. Приїхавши до неї в гості, я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. Так згодом і переїхала сюди жити.

З мовою особливих проблем у мене не виникало: я вже тоді непогано говорила по-німецьки, тепер же не відчуваю в спілкуванні ніяких труднощів. До речі, тим, хто хоче вивчити мову, в Німеччині надається можливість пройти безкоштовний інтеграційний курс німецької для іноземців.

Більше клопоту мені доставили пошуки роботи. В Управлінні з працевлаштування (Arbeitsamt) мені запропонували пройти безкоштовний курс підготовки до співбесід. Влаштуватися працювати за професією – журналістом – мені не вдалося. По-перше, для цього потрібен більш високий рівень володіння мовою, по-друге, пробитися туди без знайомств непросто, а по-третє, українські дипломи тут цінують невисоко.

Працювати в Німеччині можна лише за вказаною в дипломі спеціальності. Так що я вирішила спочатку напрацювати досвід і починала з неоплачуваних практик, короткочасних проектів. Намагалася писати книгу і вести блог, а також взялася за Minijob – це щось на зразок часткової зайнятості, робота на чверть ставки.

Але поки мої плани щодо роботи змінилися – зараз я перебуваю в декретній відпустці. Коли вона закінчиться, буду знову вчитися. Сподіваюся, з часом знайду цікаву роботу.

Візит до лікаря – суцільне задоволення

На мій погляд, одна з найсильніших сторін Німеччини – це страхова медицина. Щомісяця місцеві жителі виплачують суму страхового внеску, і потім, за необхідності, безкоштовно користуються послугами лікарів, проходять обстеження і лікування. Операції також покриває страховка. Але є і деякі медичні послуги, за які доводиться платити.

Особисто мені за весь час вагітності і за пологи довелося оплатити тільки два аналізи і одне обстеження (яке було необов’язковим, я пройшла його за власною ініціативою). Мене приємно здивувало, що в пологовому будинку було все необхідне для мене і дитини, навіть підгузники.

Комунальна економія

Німці дуже економні, навіть у дрібницях. Наприклад, в Німеччині люди не ллють воду даремно, коли чистять зуби або приймають душ. Вони намилюються і закривають кран, а воду включають тільки за необхідності. Тут для всіх звично вимикати за собою світло. Це роблять навіть діти.

Для багатьох переселенців це дивно і незвично, але я легко пристосувалася до такої системи. І буває, що іноді сама читаю чоловікові «лекції», якщо він забуває вимкнути світло.

Тепло теж економлять. Батареї в будинках оснащені терморегуляторами, так що люди самі управляють температурою в своїх оселях. Зазвичай мінімальну виставляють в тих кімнатах, де ніхто не знаходиться – наприклад, вдень ​​у спальні. А ввечері включають радіатори на більшу потужність. Якщо опалення працює на максимум, то кімнати не провітрюють, щоб не виходило тепло.

Система оплати комунальних послуг в Німеччині відрізняється від української: тут треба платити кожен місяць протягом року усереднену суму, її розраховують персонально для кожної квартири. Наприкінці року відбувається перерахунок, і якщо людина використовувала менше ресурсів, то їй повертають гроші – у нас зазвичай саме так і відбувається. Ну а той, хто не вписався в розрахункову суму, отримує «під ялинку» додатковий рахунок до оплати.

Солодке очікування свята

Мені дуже подобаються місцеві традиції святкування Різдва, це свято я відзначаю зі своїми німецькими родичами за всіма правилами. Вже за чотири тижні до настання Різдва німці починають до нього готуватися. Цей час очікування називається Адвент. Кожної неділі Адвента в Німеччині прийнято запалювати по одній свічці на адвентському вінку. А з перших днів грудня місцеві жителі починають щодня відкривати по віконцю в адвент-календарі – як правило, в ролі сюрпризу там знаходиться шоколад.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами