Незручні питання: чим українські роботодавці відрізняються від європейських?

Серед вітчизняних роботодавців не вважається непристойним вказувати у вимогах до кандидатів обмеження за статтю та віком, просити посилання на особисті сторінки в соцмережах або оговорювати в умовах неможливість виходу в декретну відпустку. EtCetera дізнавався, чи відповідає така практика європейським нормам.

ТАК НЕ МОЖНА. В ЄС діє антидискримінаційне законодавство, розповідає експерт з працевлаштування Роман Салітов. В Україні теж повинні діяти подібні закони, але ринок праці ніяк до них не звикне.

Українські HR-менеджери вважають допустимим розпитувати людину про особисте: про склад сім’ї, місце роботи батьків, наявність чоловіка і дітей. У європейських компаніях таке «панібратство» неприпустиме – це може обернутися судовим позовом від здобувача.

ТАК НЕ МОЖНА. Європейський роботодавець може розпитувати тільки про професійні навички, досвід роботи і освіту. У разі необхідності запитають про додаткові уміння. Сімейний статус і дату народження вказувати в резюме не прийнято, як і надавати фото до співбесіди. Вважається, що зовнішність не повинна впливати на рішення роботодавця.

РОЗВЕРНУВСЯ І ПІШОВ. В Україні не здивуються, якщо співробітник «раптово» йде з посади – попереджати раніше, ніж за встановлені згідно з законом два тижні до звільнення, у нас не обов’язково. Наші співвітчизники готові піти «у вир з головою», навіть не підшукавши собі наступне місце роботи.

В Європі прийнято спочатку знайти альтернативну посаду, і тільки потім звільнятися. Це пов’язано зі страхом залишитися без роботи надовго.

Рішення про прийняття на роботу європейська компанія може приймати довго, від декількох місяців до півроку. В Україні цей термін часто скорочується до двох-трьох днів.

ОСОБИСТА СПРАВА. Ще одна неприємна звичка українських HR-менеджерів, зазначає Салітов, – цікавитися особистими сторінками здобувача у соцмережах. Нерідко перше спілкування рекрутера і працівника відбувається у Facebook, а начальник може пред’явити претензії з приводу наповнення сторінки.

В ЄС персональна сторінка у соцмережі – це особистий простір співробітника, в який не можна втручатися стороннім. Вимога розміщувати на своїй сторінці інформацію, вигідну компанії, її рекламу, лайкати і поширювати пости начальства також вважається порушенням.

ВИ НЕ ПІДХОДИТЕ. Є в Україні і насторожене ставлення до «незручних» категорій працівників – людей з інвалідністю, людей після 45 років, матерів після декретної відпустки. Багато хто не хоче приймати на роботу навіть тих, кому більше 35 років («занадто старий»), і молодих незаміжніх жінок («вийде заміж і піде в декрет»). Після введення квот на працевлаштування людей з інвалідністю в Україні ситуація повинна трохи пом’якшитися.

ДИПЛОМ В ТІНІ. У країнах ЄС досвід роботи, освіту і трудові навички необхідно підтвердити відповідними документами, зазначає Роман Салітов.

В Україні це не обов’язково – неофіційне працевлаштування відкриває величезне поле для махінацій з дипломами і трудовими книжками. Чи володіє людина необхідними навичками і знаннями, стає зрозуміло вже в процесі роботи.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами