Як на Волині будували державу за заповітами французьких філософів? Реальна історія

Як на Волині будували державу за заповітами французьких філософів? Реальна історія
Хронограф

 
 
00:00 /
 
1X

В українській Волині існувала держава, в якій впроваджували ідеї Вольтера, скасували кріпосне право і поклонялися давньогрецьким богам. Ні, це не сюжет роману фентезі, а реальна історія, що сталася на початку ХІХ століття. EtCetera розповість про «Миньковецьку державу» і його правителя.

ВОЛЬТЕР У МИНЬКІВЦЯХ. У 1793 році 19 волинських сіл з навколишніми землями, хуторами і садибами обнесли стовпами з табличками. На табличках було написано «Кордон Миньковецької держави від Російського царства» з одного боку, і «… від Австрійського царства» з іншого. Так місцевий польський поміщик, граф Ігнацій Сцибор-Мархоцький оголосив про створення власної «держави» з центром у селі Миньківці (зараз це Хмельницька область).

Граф Мархоцький з молодих років захопився ідеями французьких просвітителів Вольтера і Жан-Жака Руссо, а ще – писаннями античних філософів. А якось, відпочиваючи з дружиною в Німеччині, відвідав комуну релігійної громади «моравських братів», яка вразила його своїм розумним і справедливим устроєм. Отримавши в спадок Миньківці з округою, Мархоцький вирішив втілити свої юнацькі ідеали в життя.

Як на Волині будували державу за заповітами французьких філософів? Реальна історія

КОНСТИТУЦІЯ ДЛЯ СЕЛА. Як і належить будь-якій державі, що себе поважає, в Миньківцях були свої органи влади, свої закони і навіть своя валюта. На чолі держави стояв сам граф Ігнацій Мархоцький. Він придумав собі особливий титул – Dux (на латині «вождь»), а пізніше, після однієї вдалої поїздки до Варшави, став іменувати себе «Duxet Redux» («той, що повернувся»).

Граф – великий знавець римського права – сам написав конституцію для своїх володінь (вона називалася «Права міста Миньківці»). Це був дуже демократичний документ. У Миньківцях з’явився власний парламент. У ньому засідали делегати від жителів Миньківці, від кожного з сіл, що входили  до «держави»,  і від єврейської громади. До речі, католики, протестанти та євреї у володіннях Мархоцького користувалися рівними правами.

Крім того, «DuxetRedux» карбував власну монету і заснував окрему судову систему. У кожному селі був свій суд («юстиціаріум»), а в Миньківцях – апеляційна палата.

БЕЗ ХАМІВ І ХОЛОПІВ. Все це було дуже сміливо для кінця XVIII століття. Але Мархоцький пішов ще далі. У 1795 році він урочисто проголосив про скасування на території «держави» кріпосного права. У Миньківцях це сталося на 66 років раніше, ніж у Росії, і на 53 роки раніше, ніж у Австрії.

Селяни отримали в особисту власність сільські будівлі, робочий інвентар і сади. Крім цього, їх звільнили від військової служби і дозволили вільно переселяться в Миньківці і самим вибирати рід занять. Нарешті, окремим розпорядженням граф заборонив будь-кому називати його підданих «холопами», «хамами» і навіть «мужиками».

Як на Волині будували державу за заповітами французьких філософів? Реальна історія

РАЙСЬКЕ ЖИТТЯ. Сусідні поміщики вважали Мархоцького диваком. Проте, вони змушені були визнавати, що «Миньковецька держава» процвітає. У володіннях графа з’явилися дві друкарні, дві суконні фабрики, фабрика карет, байкова, селітряна, паперова і лакова мануфактури. Будувалися млини і виноробні, був заснований кінний завод, а селяни, крім звичних овець і корів, стали розводити шовкопрядів. До речі, «DuxetRedux» завжди особисто цікавився економічним становищем своєї «держави», видаючи не тільки розпорядження, а й збірники порад для селян про те, як вести господарство. Миньківці стали важливим торговим центром. Для приїжджих купців за наказом Мархоцького побудували готель, а дороги обсадили фруктовими та декоративними деревами.

Соціальна політика «Миньковецької держави» теж була на висоті. За наказом графа відкрили кілька шкіл, притулки для сиріт та інвалідів, аптеку і госпіталь. В останньому працювали двоє лікарів, платню яким виплачував особисто Мархоцький. А під час епідемії тифу правитель роздавав ліки і брошури про профілактику хвороб. Нарешті, граф заснував пенсії для вдів і безкоштовне навчання дітей ремесел. Сучасники дивувалися: в Миньківцях зовсім не було жебраків і волоцюг.

Не забував Мархоцький і про себе. Для нього звели цілих чотири резиденції – по одній на кожну пору року. Дві з них нагадували справжні середньовічні замки, а головна – «Бельмондо» в Миньківцях – була схожа на давньогрецький храм.

До речі, Мархоцький заснував у Миньківцях музичну академію, хор і оркестр. Щоправда, виконували вони, в основному, пісні, написані самим правителем.

ПОВЕРНЕННЯ СТАРИХ БОГІВ. Проголосивши власну «державу», Мархоцький, все ж, вважав себе російським підданим і зберігав лояльність царю. Напевно, тому центральна влада не втручалася у внутрішні справи Миньківців.

Зате у церковного начальства бурхлива діяльність графа викликала підозру. Святі отці були впевнені: Мархоцький відроджує в своїх володіннях язичницькі вірування. І дійсно, «Duxet Redux» ставився до релігійних питань дуже нетрадиційно. Граф особисто вінчав своїх підданих – посеред поля, вбравшись у римську тогу і зі скіпетром у руці.

Похорон в Миньківцях теж проходили своєрідно: очолюване Мархоцьким «цвинтарне братство» проводило церемонію в траурному одязі і з хоругвами із зображенням черепів.

У своїх володіннях граф побудував Храм Миру, а також святилища на честь легендарного швейцарського борця за свободу Вільгельма Телля і свого улюбленого філософа Жан-Жака Руссо. Більше того, він вигадав безліч власних свят, які не мали нічого спільного з церковними. Наприклад, 1 січня в Миньківцях відзначали «оголошення міського права», в травні – паркове свято, а 15 серпня – навіть свято античної богині родючості Церери.

Священики постійно скаржилися на «язичника» Мархоцького владі. Графа кілька разів допитували, двічі заарештовували, а одного разу він навіть потрапив до в’язниці на кілька місяців за свої «дивацтва».

Як на Волині будували державу за заповітами французьких філософів? Реальна історія

ЧИМ ВСЕ ЗАКІНЧИЛОСЯ? Ігнацій Мархоцький помер у 1827 році. Його спадкоємці більше ніколи не згадували про «Миньковецьку державу», а піддані ексцентричного правителя знову стали кріпаками.

Згадали про графа-просвітителя тільки в XXI столітті. З 2008 року в колишніх володіннях Мархоцького в його честь проводять щорічний фестиваль, а в Миньківцях зусиллями ентузіастів з’явився меморіальний музей «реформатора Ігнація Мархоцького».

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами